Відколи я вийшла заміж вже 7 років минуло.
Мій чоловік дуже хороша, уважна та турботлива людина.
Він постійно засипає мене дорогими подарунками і взагалі, робить все, щоб мені було комфортно поряд з ним. Чоловік дуже турбується про мене і я намагаюся відповідати йому лише взаємністю.
Я вважаю свій шлюб щасливим, адже не кожній жінці подарує доля таку добру людину поруч.
Але є один момент в нашому сімейному житті, який мене не влаштовує зовсім, і з яким я не можу змиритися по сьогоднішній день, не знаю просто, як мені діяти.
А вся справа в тому, що мій чоловік Тарас віддає частину своєї зарплати своїм маті та батькові.
До слова сказати, що у нас в сім’ї працює тільки Тарас, я займаюся будинком, все господарство та домашній побут на мені. Дітей у нас поки немає.
Тарас досить таки непогано заробляє, на це я не можу поскаржитися.
Не скажу, що у нас якісь величезні заощадження, але нам цілком вистачає на гідний рівень життя, ми не бідуємо, живемо не гірше від усіх, хоча зараз часи дуже важкі для нашої країни.
У зв’язку з тим, що зарплата мого чоловіка досить таки хороша, він вирішив, що буде допомагати своїм батькам, щоб їм трохи легше жилося.
Вони у нього живуть за містом, обоє працюють, але фінансова ситуація звичайнісінька.
Мій чоловік просто сказав, що допомагати їм і забезпечувати гідний рівень життя – це його обов’язок, як хорошого та відповідального сина, адже він надія і опора для своїх батьків.
Так як саме батькам він зобов’язаний усім, що у нього є зараз. Вони дали йому все, що тільки могли і все своє життя присвятили йому.
Радитися зі мною з цього приводу Тарас зовсім не вважав за потрібне і вирішив все сам, адже, як він вважає, що це ним зароблені гроші.
Якщо правду казати, то для мене ця ситуація не зовсім зрозуміла і не очікувана.
Батьки чоловіка живуть зазвичай, як і мільйони інших людей. Вони не бідують, їм цілком достатньо їх заробітку, великої потреби в додаткових грошах вони не мають, та й самі допомагати їм не просять.
Навіщо віддавати гроші, якщо їм і так вистачає? Я цього зовсім не зрозумію.
Тим більше що батьки особливо і не витрачають гроші, які він дає їм. Але чоловік вважає, що його допомога не буде зайвою і так вони не будуть кожну гривню економити на собі.
Адже так, вони зможуть дозволити собі більше, а вони цього заслуговують.
Я, звісно, повністю згодна з тим, що можна допомагати рідним, але не варто робити це на шкоду собі і своїй сім’ї.
А саме наша сім’я трохи потерпає від такого рішення мого чоловіка.
Справа в тому, що я сказала коханому, що хочу відсвяткувати свій день народження в санаторії десь у горах, адже так важко було цей час, новини погані, тривога, тому хотілося б мені відпочити зараз, набратися сил.
Зазвичай, ми проводимо літню відпустку на морі, по дорогих курортах ми особливо ніколи й не їздили, часи важкі і я, звісно, економила б гроші, але дуже втомилася і знаю, що відпочинок мені цей був би дуже корисним.
У своє свято я хотіла б щось незвичайне і вибрала санаторій десь під Ужгородом.
Інших варіантів для відпочинку я зараз не розглядаю.
Але мій чоловік, несподівано для мене, мені заявив, що за час, який залишився до святкування, ми не зможемо відкласти необхідну суму. Він попросив мене перенести поїздку на час літньої відпустки.
А я не хочу цього робити, вважаю, що заслуговую на такий подарунок на свій день народження, я нічого ніколи не просила у свого чоловіка, і добре знаю, що ми могли б собі дозволити цю подорож, якби чоловік не давав гроші батькам останнього разу.
Відступати я не має наміру, адже й так ніколи не витрачаю грошей на себе.
І взагалі, якби чоловік не віддавав частину заробітної плати своїм батькам, то нам би вистачило грошей на поїздку.
Це гроші нашої сім’ї, і саме ми повинні користуватися ними.
Я не знаю, як домовитися зі своїм чоловіком?
Як переконати перестати так часто допомагати хоч би тимчасово?
Адже вони не витрачають багато, а нам ці гроші знадобилися б самим, ми могли б і відкласти якусь копійку.
Можливо, мені варто поговорити з батьками чоловіка і пояснити все? Попросити їх відмовитися від допомоги сина і таким чином залишити гроші в сім’ї?
Я їх, звісно, поважаю, вони рідні нам люди, і я не проти допомагати їм на старості, але зараз так хочеться пожити для себе, адже скоро з’являться дітки, а ми так і нічого не побачили в цьому житті.
Свекри мої гроші беруть завжди, коли чоловік їм дає, хоча вони зовсім не бідують. А от моїм батькам ми зовсім нічим не допомагаємо, хоча вони не краще за свекрів живуть.
Ну невже це нормально, коли батьки постійно беруть гроші у сина? Як мені вчинити правильно, адже це зовсім не подобається мені?
Фото ілюстративне.
