Можна сказати, що мені пощастило, в Італії я вийшла заміж, хоча приїхала на роботу.
А пощастило мені тому, що мій теперішній чоловік дозволив забрати до себе не лише дочку від першого шлюбу, але і свекруху.
Розумію, в це важко повірити! Я і сама ніколи б не подумала, що все може скластися саме так.
В Україні моє сімейне життя не склалося, 10 років тому я розлучилася з своїм чоловіком, і все через свекруху.
Мій чоловік завжди любив слухати свою маму, от воно так у нас все і вийшло.
Свекруха моя сина ростила сама, може тому він був такий до неї прив’язаний.
Я себе заспокоювала, що з часом все зміниться, але не змінювалося абсолютно нічого.
Ситуація ускладнювалася ще й тим, що жили ми разом із свекрухою в її будинку, оскільки я родом з багатодітної сім’ї, до того ж приїхала з іншої області. Так що повертатися мені просто було нікуди.
Все, що б я не робила, я робила не так. І замість того, щоб показати як треба, свекруха скаржилася на мене своєму синові.
Дійшло до того, що Станіслав так мені прямо і сказав – ти не подобаєшся моїй мамі, тому я хочу розлучення.
Пізніше з’ясувалося, що причина була не тільки в цьому, просто у мого чоловіка з’явилася інша жінка.
Мама мого чоловіка раділа, що нарешті я піду з її дому. Але йти мені було нікуди.
І тоді я наважилася попросити свекруху, щоб вона на певний час залишилася з моєю дочкою, а я тим часом думала на кілька років поїхати на заробітки в Італію.
На моє велике здивування, свекруха погодилася.
Я поїхала за кордон. Станіслав вдруге одружився, але цього разу дружину додому він не вів, пішов жити до неї.
А через рік вони кудись переїхали з нашої області, і відтоді я про колишнього нічого не чула.
Свекруха теж була засмучена, адже любимий син покинув її напризволяще.
Відтоді єдиною її радістю стала моя донька, до внучки вона відносилася дуже добре, тому я була на чужині спокійна – моя дитина була в надійних руках.
У нас з свекрухою навіть з часом потеплішали стосунки, я їм передавала постійно і гроші, і посилки.
В Італії мені пощастило, я вийшла заміж за італійця і народила ще одну дитину.
В березні минулого року я захотіла забрати старшу дочку до себе. Я і раніше не раз пропонувала їй їхати до нас, але вона відмовлялася, казала, що не може бабусю одну залишити.
Проте цього разу я наполягла, дочка погодилася, але з умовою – бабуся теж їде.
Я спочатку була збентежена, розповіла про все чоловікові, а він каже – без проблем, нехай приїжджають обидві.
Так ми прийняли у себе і дочку, і свекруху.
Свекруха захотіла працювати, ми допомогли їй знайти роботу, тепер вона доглядає одну нашу сусідку, літню італійку, і заробляє непогані гроші.
Всі мої знайомі впевнені, що до мене приїхала моя мама.
Я не зізнаюся, що це свекруха, яка колись практично зруйнувала мій шлюб.
Та життя продовжується – я вже все забула, моя дочка її дуже любить, і це головне.
Свекруха каже, що додому повернеться не скоро, питає, чому я швидше не забрала її до себе.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.