В цьому році на початку грудня я вперше приїхала додому у відпустку. В Італії я недовго, всього 3 роки.
Особливої необхідності у мене їхати на заробітки не було, але чоловіка мого не стало, донька вийшла заміж і пішла жити до свого чоловіка, а я залишилася одна нудьгувати у своєму будинку.
Подруга моя вже багато років в Італії, от вона мене до себе і забрала, щоб я трохи розвіялася.
– Може ще заміж вийдеш, ти у нас жінка видна, – жартувала подруга.
Та заміж я не збиралася, куди мені, в мої 57 років? Хоча, всі мені кажуть, що я виглядаю значно молодшою за свій вік.
Донька моя відреагувала нейтрально на моє бажання їхати за кордон, мовляв, я сама вирішую, як мені жити.
Тож я поїхала, навіть не уявляючи, як це змінить моє життя.
Подруга відразу знайшла мені роботу, я доглядала одного літнього італійця. Робота, на диво, у мене виявилася доволі легкою, бо синьйор був ходячим і при повній пам’яті, хоча йому було вже 90 років.
В мої обов’язки входило лише прибирання і готування, а все решту синьйор сам робив.
Платили мені тисячу євро в місяць, і для мене це були шалені гроші. Я раділа, дякувала подрузі, що вона дала мені таку добру пораду.
До синьйора часто приходив його син, Патриціо. Він був років на 10 старшим за мене.
Патриціо з перших днів уважно до мене придивлявся, а потім став приділяти мені знаки уваги.
Подруга пояснила мені, бо знала цю родину, що він давно вдівець, дітей не має, тому може стати вигідним нареченим.
Я її слова серйозно не сприйняла, але у Патриціо були доволі серйозні наміри щодо мене. Вже через пів року він зробив мені пропозицію, і забрав до себе, а своєму батьку знайшов іншу бадантку.
Так що, багато грошей заробити я не встигла. Зараз я ходжу на прибирання, бо на цілодобову фісу Патриціо мене вже не відпускає.
Ми ще офіційно не одружені, але плануємо найближчим часом це зробити.
Доньці своїй я про це нічого не говорила, боялася її реакції.
Тетяна весь цей час вважала, що я працюю, і сподівалася, що я з собою привезу кругленьку суму. А коли вона побачила, що я приїхала практично з пустими руками, вона настільки засмутилася, що перестала зі мною розмовляти.
– Мамо, ти мені нічого не дала, коли я заміж виходила, я пішла в невістки з пустими руками, і зараз те ж саме – ти залишаєш мене без нічого, – сказала мені Тетяна.
Я була змушена розповісти їй правду, але це викликало ще більшу хвилю гніву і обурення з її сторони.
Мені так прикро, що моя донька так на все відреагувала. Може, відписати їй свій будинок в селі, щоб вона не злилася на мене?
Не знаю, як правильно вчинити в цій ситуації.
Cпеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.