Мені зараз 67 років, а моїй рідній сестрі Олені 68. Ми обидві нещодавно повернулися додому з заробітків. Сестра була змушена повертатися, бо захворіла, а я вже приїхала разом з нею за компанію.
В Грецію ми з сестрою подалися ще 10 років тому, і за цей час обидві збудували собі по будинку, на що витратили всі свої заробітчанські гроші.
Живемо ми в селі, і відколи жінки з нашого села почали їздити на заробітки за кордон – хто в Грецію, хто в Італію, хто в Іспанію, будинки у нас як гриби росли – один кращий за інший. То ж ми теж старалися, щоб наші були не гірші, ніж у людей.
Вкладали всі гроші у будову, не скупилися.
У мене є донька Оксана, яка разом з своїм чоловіком керувала будовою. Дитині своїй я довіряю, тому всі гроші я висилала їй, а вона ними розпоряджалася, звичайно, радилася зі мною.
Сестра моя теж має єдину доньку, і вона так само, як і я, всі гроші висилала їй, бо мусить вдома хтось керувати грошима.
Заробляли ми з Оленою приблизно однаково, тільки от її донька постійно говорила, що тих грошей, які вона висилає додому, не вистачає. В той час як моїй доньці завжди на все вистачало.
Чесно сказати, будинок у сестри вийшов значно скромніший, ніж у мене, і Олена сама це бачить, але вже як є.
Просто її донька зовсім не вміє цінувати мамину працю, адже відколи Олена на заробітках, моя племінниця звільнилася з роботи і ніде не працює, а живе за заробітчанські гроші матері.
Коли я приїхала додому, моя донька мене дуже здивувала – витягла зі сховку 100 тисяч гривень і віддала їх мені. Я дуже здивувалася, коли дізналася, що це за гроші. Виявляється, вона складала мої гроші з пенсії. Я віддала їй свою пенсійну картку і сказала, щоб вона ці гроші на себе витрачала, але Оксана зізналася, що вона так не змогла, тому щомісяця знімала гроші і складала їх для мене.
Сестра моя по приїзду відразу лягла в лікарню, і тут з’ясувалося, що у них на її лікування зовсім немає грошей. Ті євро, які вона з собою привезла, швидко розійшлися, а донька її нічого не відклала.
Коли я побачила, яка біда з сестрою, я довго не думала – взяла гроші з пенсії, які мені віддала моя донька, і пішла до Олени.
На ці гроші я і так не розраховувала, їх могло і не бути. Сестрі вони зараз точно потрібніші. А там далі видно буде.
Сиджу і думаю, що сестра зробила не так. Чому моя донька виявилася такою дбайливою, а її донька – байдужою і захланною?
Навіть зараз, коли сестра в лікарні, племінниця особливо цим не переймається.
Моя донька їй подзвонила якось, і стала картати, що так не можна, нехай йде на роботу і заробляє гроші, і зізналася, що це я оплатила її мамі лікування.
– Вона – рідна сестра, і це її обов’язок, – холодно відповіла вона.
Я навіть не знаю, що тут сказати. Як переконати племінницю, що недобре вона робить, не можна так з рідною матір’ю, то гріх великий…
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.