fbpx
Життєві історії
В Греції я стала добре заробляти, але жодного євро додому не відправила, відразу вирішила, що буду все складати, щоб знову не залишитися при своїх інтересах. Чоловік сподівався, що гроші поллються рікою. Але я вирішила нічого йому не висилати, і взагалі розлучитися з ним

Я прожила в шлюбі 20 років, але не можу пригадати жодного щасливого дня в сімейному житті. Знаєте, так буває, що певний період життя не хочеться навіть згадувати. От і у мене так.

Заміж за Романа я вийшла, бо так захотіли мої батьки. Я була старшою донькою у багатодітній сім’ї, крім мене, у батьків було ще четверо дітей, тому коли Роман посватався до мене, часу на роздуми у мене не було. Я вийшла заміж і пішла жити до чоловіка.

А там з’явилися нові правила, які вже диктувала свекруха. Я народила доньку, але навіть з своєю дитиною я не могла поводитися так, як вважала за потрібне, бо мама чоловіка завжди знала, “як краще”, і намагалася мені нав’язати свою думку.

Мене настільки не влаштовувало те, як я живу, що я постійно думала про те, як знайти вихід. І придумала! Поїхати закордон на заробітки – було моїм єдиним шансом змінити життя.

Так я опинилася в Греції. Дочку я залишила на свого чоловіка і його маму, вона на той час вже була старшокласницею, і сама бачила, що живеться мені не солодко.

Як тільки я вирвалася з дому, і стала заробляти, я жодного євро додому не відправила, відразу вирішила, що буду все складати, щоб знову не залишитися при своїх інтересах.

Чоловік мені телефонував, погрожував розлученням, адже він сподівався, що гроші поллються рікою. Але я вирішила нічого йому не висилати, а про розлучення я і сама вже давно думала, тому сама ініціювала цей процес.

Спочатку я зібрала певну суму і купила доньці квартиру, відразу переписала її на неї, нехай це буде її дошлюбна власність, щоб в майбутньому моя дочка не терпіла всяким свекрухам лише тому, що у неї немає власного житла.

А потім я стала збирати собі на квартиру. Я не поспішала, бо додому повертатися не збиралася, не зважаючи на всі прохання і пoгрози чоловіка. Складала гроші я майже 8 років, але воно того вартувало. Бо тепер я повернулася додому, і купила собі шикарну трикімнатну квартиру.

Після цього, як за помахом чарівної палички, про мене згадали всі родичі: і мої, і чоловікові. Навіть для своєї свекрухи я нарешті стала хорошою, вона тепер мило мені посміхається, бо сподівається, що я ще буду жити з її сином.

Але для себе я вже все вирішила – тепер я самостійна і незалежна, в мене є своє житло, тому нікого слухати я не збираюся, буду жити так, як я сама вважаю за потрібне.

Щодо чоловіка, то назад я його точно не прийму. Не хочу. Зараз мені це зовсім не потрібно.

Свекруха каже, що я ще пошкодую про своє рішення, бо сім’я – це важливіше, ніж гроші. Але я вважаю, що в моїй ситуації я роблю все правильно.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page