У мене є двоюрідна сестра Олена, яка живе в селі. Ми з нею однолітки, то ж в дитинстві тісно спілкувалися.

Але я закінчила школу і в місто подалася, а Олена сказала, що їй і вдома добре.

Я вийшла заміж, і так і облаштувалася в місті, а до сестри я часто приїжджаю в гості.

Поїхала я і нещодавно туди, бо в Олени був день народження.

І ось саме тоді склалася дуже неприємна ситуація, мені досі не по собі від цього. Десь в глибині душі я сумніваюся, чи все правильно я зробила?

Швидше за все, я до сестри більше не поїду, а може, і зовсім припиню спілкування.

Ми обоє заміжні, у мене двоє дітей, у сестри – троє.

Я завжди шкодувала і Олену і її дітей, вони і далі живуть в селі, а це непросто, особливо багатодітній сім’ї.

Олена ніде не працює, та у них в селі і працювати навіть нема де.

Чоловік її теж не має постійної роботи, так, в селі людям допомагає, а вони йому за це платять.

Тобто, грошей у Олени небагато, і я це розумію. Виручає їх домашнє господарство: вони тримають дві корови, та кілька курок, ну і звичайно свій город, де вони вирощують найнеобхідніші продукти.

Ну і я, добра душа, постійно їм допомагала, адже мені дітей дуже шкода було.

Мої дочки дуже акуратні і одяг у них як новий, доношувати молодша за старшою не може, так як різниця у них 6 років.

Ось я зберу одяг і заберу в село до сестри, у неї дві дівчинки і хлопчик.

Ну і новий одяг теж їм час від часу купувала, на дні народження чи іменини.

Меблі свої віддала, коли нові придбали, за свій рахунок доставили в село, а це 70 кілометрів від нас, зрозуміло, що все це безкоштовно.

Але останнім часом я стала помічати, що сім’я сестри приймає як належне мою допомогу, навіть дякувати перестали.

Також і гроші у мене зичили постійно, а віддавати, здається, навіть і не збиралися.

А я і не наполягала, адже ж не чужим людям я це даю.

Приїхала я цього разу до них у гості з чоловіком, привезли знову речі для дітей.

Вони давай швидко все розбирати і висунули мені ряд претензій.

– А чому на курточці пляма?

Я відповідно і кажу:

– Олено, ти ж бачиш, що курточка випрана, а пляму вивести не змогла, та вона й невелика, дітям в дворі бігати можна і в такому!

Мене, звичайно, взагалі здивувала її розмова про плями, враховуючи, що її діти були постійно брудні, причому з ніг до голови.

А потім вона мені ще видає:

– А чому ти мені нічого не привезла?

– Так у нас з тобою розміри різні! – починаю виправдовуватися я.

– Так ви ж багаті, могли б і новий одяг мені купити!

Ось тільки де вона побачила багатство я так і не зрозуміла, великих доходів у нас з чоловіком немає.

А в гості до неї ми з пустими руками не приїхали, привезли продуктів на півтори тисячі гривень.

Мене звичайно засмутила ця ситуація, я людина проста і щира, непорозумінь не люблю, ось тому бідні родичі і знахабніли, користуючись моєю добротою.

Ми з чоловіком відразу зібралися і поїхали, навіщо мені за мою доброту ще щось вислуховувати?!

Ось і твори добро після такого!

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.