У мене є двоюрідна сестра Олена, яка живе в селі. Ми з нею однолітки, то ж в дитинстві тісно спілкувалися.
Але я закінчила школу і в місто подалася, а Олена сказала, що їй і вдома добре.
Я вийшла заміж, і так і облаштувалася в місті, а до сестри я часто приїжджаю в гості.
Поїхала я і нещодавно туди, бо в Олени був день народження.
І ось саме тоді склалася дуже неприємна ситуація, мені досі не по собі від цього. Десь в глибині душі я сумніваюся, чи все правильно я зробила?
Швидше за все, я до сестри більше не поїду, а може, і зовсім припиню спілкування.
Ми обоє заміжні, у мене двоє дітей, у сестри – троє.
Я завжди шкодувала і Олену і її дітей, вони і далі живуть в селі, а це непросто, особливо багатодітній сім’ї.
Олена ніде не працює, та у них в селі і працювати навіть нема де.
Чоловік її теж не має постійної роботи, так, в селі людям допомагає, а вони йому за це платять.
Тобто, грошей у Олени небагато, і я це розумію. Виручає їх домашнє господарство: вони тримають дві корови, та кілька курок, ну і звичайно свій город, де вони вирощують найнеобхідніші продукти.
Ну і я, добра душа, постійно їм допомагала, адже мені дітей дуже шкода було.
Мої дочки дуже акуратні і одяг у них як новий, доношувати молодша за старшою не може, так як різниця у них 6 років.
Ось я зберу одяг і заберу в село до сестри, у неї дві дівчинки і хлопчик.
Ну і новий одяг теж їм час від часу купувала, на дні народження чи іменини.
Меблі свої віддала, коли нові придбали, за свій рахунок доставили в село, а це 70 кілометрів від нас, зрозуміло, що все це безкоштовно.
Але останнім часом я стала помічати, що сім’я сестри приймає як належне мою допомогу, навіть дякувати перестали.
Також і гроші у мене зичили постійно, а віддавати, здається, навіть і не збиралися.
А я і не наполягала, адже ж не чужим людям я це даю.
Приїхала я цього разу до них у гості з чоловіком, привезли знову речі для дітей.
Вони давай швидко все розбирати і висунули мені ряд претензій.
– А чому на курточці пляма?
Я відповідно і кажу:
– Олено, ти ж бачиш, що курточка випрана, а пляму вивести не змогла, та вона й невелика, дітям в дворі бігати можна і в такому!
Мене, звичайно, взагалі здивувала її розмова про плями, враховуючи, що її діти були постійно брудні, причому з ніг до голови.
А потім вона мені ще видає:
– А чому ти мені нічого не привезла?
– Так у нас з тобою розміри різні! – починаю виправдовуватися я.
– Так ви ж багаті, могли б і новий одяг мені купити!
Ось тільки де вона побачила багатство я так і не зрозуміла, великих доходів у нас з чоловіком немає.
А в гості до неї ми з пустими руками не приїхали, привезли продуктів на півтори тисячі гривень.
Мене звичайно засмутила ця ситуація, я людина проста і щира, непорозумінь не люблю, ось тому бідні родичі і знахабніли, користуючись моєю добротою.
Ми з чоловіком відразу зібралися і поїхали, навіщо мені за мою доброту ще щось вислуховувати?!
Ось і твори добро після такого!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
