Ми з чоловіком разом вже 5 років, і я думала, що ми з донькою найважливіші в житті мого чоловіка, але з’ясувалося, що це не так.
В четвер ми їздили до свекрухи в гості, у неї був ювілей, і ми вирішили її привітати. Я зайшла, і не впізнала квартиру чоловікової мами – там все було обставлено новою технікою, яку свекруха, явно не могла сама собі дозволити купити.
Оскільки мій чоловік у неї єдиний син, а свекра давно немає, то у мене навіть сумнівів не було, що все це своїй мамі купив мій чоловік.
І все б нічого, але це на фоні нашого повного безгрошів’я, він робить мамі такі дорогі подарунки, навіть не порадившись зі мною.
Чоловік завжди розповідав, що його сім’я – це ми, а тепер з’ясувалося, що тільки улюблена матуся. Інакше я не розумію, чому я перу руками, а мамі чоловік мамі оновив всю техніку.
Після весілля ми почали жити в моїй спадковій однокімнатній квартирі. Житло старе, без ремонту, але ми не стали вкладатися в нього, бо вирішили, що нам треба збирати гроші на більшу квартиру.
Економили ми на чому лише могли, особливо після того, як я народила дитину і пішла в декрет.
Я сиділа вдома, а зарплата чоловіка давала нам можливість жити, але не відкладати.
Потім стало складніше, бо чоловік втратив роботу. Наступну роботу чоловік шукав довго, перебивався якимись підробітками, але все це було несерйозно.
Нам вистачало тільки на життя, причому в режимі затягнутих поясів. Тому коли зламалася пральна машинка, для нас це стало справжньою проблемою. Чоловік сказав, що купити машинку ми собі дозволити не можемо, довелося мені довший час прати руками. А з маленькою дитиною прати доводилося мало не щодня.
Було важко, але я з розумінням ставилася до ситуації – час важкий, треба нам його пережити.
До свекрухи я не ходила в гості років зо три, відколи ми з нею посперечалися і перестали спілкуватися. А тепер у неї ювілей, вона нічого не святкувала, але чоловік наполіг на тому, що мені треба поїхати до неї, і уважити її.
У квартирі свекрухи я зауважила багато змін. Нова мікрохвильова піч, мультиварка, телевізор, робот-пилосос і пральна машинка – всього цього раніше не було.
Я не стала влаштовувати сцен при свекрусі і її гостях. А ось вдома ми поговорили. Він не став чекати, коли я почну і сам спробував почати.
За його словами виходило, що від стрибка напруги у мами вдома погоріла техніка. Холодильник вдалося відремонтувати, а ось пралка, чайник і телевізор вийшли з ладу остаточно. Мама дуже засмутилася, тому, як хороший син, чоловік вирішив виручити свою маму.
Мене він переконував, що це його обов’язок. Полегшення долі дружини в його обов’язок, мабуть, не входило. Мені ж з маленькою дитиною на руках абсолютно нічого робити, чому б і не попрати руками?
На чоловіка я образилася, бо вважаю, що вчинив зі мною він дуже некрасиво. Адже він використав гроші, які ми разом збирали на квартиру.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться