В Чехію мене забрала моя подруга ще три роки тому. Там я зустріла Михайла і вирішила виходити заміж, але тут несподівано виступила проти рідня мого чоловіка, особливо колишня свекруха і зовиця

Я стала вдовою в 50 років. На той час наші діти вже виросли і пішли з дому, тому я практично залишилася сама.

То був дуже складний період для мене, я важко це пережила, але були діти, заради яких я трималася.

В один момент настала тиша, яка мене лякала, бо всі ці роки я крутилася як білка у колесі: робота, будинок, чоловік, діти. А потім, в один момент, все закінчилося.

Я відчувала спустошення, сум, невідомість лякала, і я не уявляла, як жити далі.

Три роки тому до мене приїхала моя кума, яка вже довгий час працює в Чехії.

Люба так захоплено розповідала про заробітки, що переконала і мене поїхати з нею.

Я трохи вагалася, але в підсумку погодилася – хотілося трохи забутися і грошей заробити.

Ми з Любою працювали на заводі, разом знімали квартиру.

Моє нове життя мені подобалося.

Через певний час перебування в Празі, я зустріла Михайла.

Він теж з України, але вже років двадцять живе у Чехії, має свій будинок, давно розлучений і живе сам.

Михайлу 59 років, ми з ним спілкувалися майже щодня. Ми як дві половинки одного цілого.

Через кілька місяців Михайло запропонував мені переїхати до нього, він переконував мене, що у нього все серйозно.

Для мене це стало несподіванкою, мені було складно наважитися на такі зміни, тому спочатку я поїхала додому, хотіла з дітьми порадитися.

Я була впевнена, що вони мене зрозуміють. І син, і дочка вже мають власні сім’ї, живуть окремо.

Діти у мене хороші, вони з розумінням поставилися до ситуації.

Свою квартиру я вирішила здавати, і стала пакувати речі, Михайлу я вже зателефонувала і дала згоду.

Але тут несподівано виступила проти рідня мого чоловіка. Особливо свекруха і зовиця.

Вони мені сказали, що так не можна! Залишити своїх дітей і помчати до чоловіка в іншу країну вони вважають не найкращою ідеєю.

– Ти маєш жити заради дітей та онуків! Їхніми інтересами, їхнім життям! – сказала мені колишня свекруха.

Слухати я їх не стала, і таки поїхала в Чехію.

Ми з дітьми з відео зв’язку спілкуємося, у них своє життя, а у мене своє.

Поки у мене все добре, Михайло – чудовий чоловік: добрий і турботливий, мені цього дуже не вистачало.

Діти мене підтримують, і це головне, а родичі чоловіка вважають зрадницею і не спілкуються зі мною.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.