Ми з чоловіком прожили 18 років, а потім йому вдалося виїхати закордон, в Англію. Було це 12 років тому. Чоловік мене відразу попередив, що він їде надовго, тому сімейного життя на відстані у нас не вийде.
Спочатку я була ошелешена його словами, адже найбільше, чого я завжди боялася в житті – це залишитися одною. Але потім я собі подумала, що не все так погано, адже чоловік залишив нам з дочкою квартиру і обіцяв, що буде нам допомагати.
Наша дочка закінчила школу, чоловік оплатив їй навчання в медичному університеті. А потім, коли Юля надумала виходити заміж, батько забезпечив її житлом – купив шикарну двокімнатну квартиру покращеного планування в новобудові. Скажу чесно, я б сама ніколи не змогла зробити донечці такий подарунок.
В Англії мій чоловік знайшов іншу жінку і згодом одружився з нею. Ця новина мене трохи засмутила, адже у мене не було нікого і я ще сподівалася, що коли чоловік повернеться, то ми ще будемо жити разом. Але коли він вдруге одружився, я зрозуміла, що цього вже ніколи не буде.
У мене збереглися гарні стосунки не тільки з моїм чоловіком, але і з його мамою. Колишня свекруха у мене дуже добра жінка, у нас з нею завжди були гарні стосунки.
Влітку вона трохи захворіла, і я весь час ходила до неї в лікарню, провідувала її. На якийсь час мамі чоловіка стало легше, але зараз знову вона в стаціонарі. Лікарі сказали, що після виписки треба комусь її доглядати.
Мені зателефонував мій колишній чоловік і попросив, щоб ми з дочкою взялися опікуватися його мамою. Але дочка наша зараз чекає дитину, і доглядати бабусю їй зараз буде складно. Тому чоловік просив, щоб я взяла на себе цей обов’язок.
Я погодилася з чисто людських міркувань, бо мені дуже шкода свекруху, я люблю її як рідну маму. Щоб було простіше, я навіть переїхала в будинок до неї.
Дім там великий, з сучасним ремонтом, це мій колишній чоловік так постарався. Мені у свекрухи дуже комфортно, та й їй зі мною добре, свекруха навіть почала одужувати потрохи.
А на минулих вихідних на мене чекав справжній сюрприз – мама мого колишнього чоловіка повідомила, що свій будинок вона записала на мою дочку Юлю. Цю ідею підказав мамі мій колишній чоловік.
Знаєте, що я зрозуміла з цієї всієї історії? Що в будь-якій ситуації треба зберігати людяність, бо це в житті найголовніше.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Станіслав нічого від мене не приховував, я знала і про дружину, і про дітей, і про те, що він досі одружений, але вважала це формальністю, принаймі, він сам так казав. Ми зустрічалися три роки, а потім я купила квартиру, і ми почали жити разом. У шлюбі у нас народилася донька, і я не знаю, що чоловік збирається дати нашій дитині, якщо він вже все віддав своїм старшим дітям
- Побувши майже рік за кордоном, сестра повернулася додому на свята. Спочатку говорила, що вже нікуди їхати не збирається, навіть роботу шукала, а потім раптом передумала. Вже перед самим від’їздом прийшла Люба до мене на серйозну розмову, але мій чоловік сказав, щоб я навіть не думала погоджуватися
- Минуло три роки і до мене приїхала колишня свекруха разом із свекром, стали просити мене, щоб я повернулася до чоловіка, бо інакше все може закінчитися дуже недобре. Свекор сказав, що купить нам квартиру, щоб ми жили окремо, і тоді мені не доведеться так багато працювати. Та я не впевнена, чи варто мені зараз погоджуватися на це
- Ще в грудні я пішла до нотаріуса і зробила заповіт, і двом своїм синам про це повідомила – нехай знають, що є документ. Тільки я їм ще не сказала, що спадщину я оформила лише на одного, а другий залишиться без нічого. На це в мене було ряд причин
- Син прийшов до нас і попросив 4 тисячі гривень, а я сказав, що не дам ні копійки. Ситуація мені не подобається, і треба щось змінювати, інакше син ніколи не подорослішає, а дружина вважає, що я вчинив неправильно