В це важко повірити, але мій чоловік в 55 років вирішив піти з сім’ї. Нам уже до пенсії рукою подати, а він вирішив починати нове життя!
Нічого не віщувало біди, ми з ним жили непогано, але частіше на відстані, бо чоловік постійно їздив на заробітки.
Михайло спочатку їздив в Польщу, а 10 років тому йому перший раз відкрили візу в Америку.
То ж чоловіка останнім часом не бувало вдома по кілька років.
Я з цим мирилася, бо так наше життя вийшло на зовсім інший рівень.
У нас нарешті з’явився великий заміський будинок, тепер ми могли собі дозволити багато з того, про що колись лише мріяли.
Є у нас дочка, їй 25 років, тільки вона живе за кордоном.
Чоловік в свій час наполіг, щоб вона їхала вчитися в Німеччину. Навіть оплатив їй навчання.
Відучившись, донька залишилася там жити, знайшла гарну роботу.
А нещодавно вийшла заміж. Народилася дитина, то ж повертатися додому вона не планує.
Рік тому Михайло повернувся з Америки, планував повертатися знову, але поки-що затримався вдома.
Я чоловіка не впізнаю. Зі мною він майже не розмовляє, весь час або мовчить, або йде на весь день з дому.
А місяць тому Михайло ошелешив мене, що йде від мене, бо в нього є інша жінка. З нею він познайомився в Америці і, виявляється, там вони навіть жили разом.
Людмила, так звати цю жінку, родом з України, з сусіднього містечка.
Вона зараз теж повернулася додому і вони вирішили зійтися. Жінка молодша за мого чоловіка на 12 років.
Михайло просив прийняти його рішення, каже, що хоч більше мене і не любить, але поважає, тому залишає мені наш будинок.
Іде до Людмили практично з пустими руками, правда, забирає свій автомобіль.
Я розумію, що вплинути на ситуацію ніяк не зможу, бо добре знаю характер свого чоловіка.
Крім того, за час, поки чоловік працював за кордоном, ми стали чужими один одному.
Але я собі не уявляю, якою буде моя старість. Самотність, нехай і в шикарному будинку, мені гарантована.
Доньці я поскаржилася, вона дзвонила татові, просила його одуматися.
Не знаю, що він там їй наговорив, але після розмови з батьком донька порадила мені змиритися, мовляв, всяке буває.
Пропонувала мені на літо приїхати до неї в Берлін, трохи розвіятися. Сама вона приїхати, мене підтримати, адже у неї маленька дитина.
Напевно мені на долі написано – залишатися до старості одинокою.
Будинок є – великий і затишний, але тепер порожній. А я так мріяла, що в ньому ми з чоловіком будемо разом старітися.
Знаючи характер чоловіка, я впевнена – він ніколи до мене не повернеться, навіть якщо нічого з тієї жінкою не зростеться: він гордий.
Хоча я відчуваю, що там все зростеться – у них все добре!
Знайома розповідала – що у них любов неземна, він їй квіточки носить і продукти пакетами!
Але мені від цього не легше, тільки душа розривається.
Все з рук падає, працювати немає бажання, в домі тиша і пустота.
Що мені робити, як все це пережити?
Немає у мене надії, що після моїх 55 років хтось ще візьме мене заміж.
Може, хто вже пережив подібну ситуацію, дасть мені пораду, як і мені це зробити? Бо дуже важко!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться