Валентина вийшла заміж в 42 роки. Все в неї добре, але лише найрідніші люди не раді цьому, вони навпаки – засмутилися.
Перший раз Валентина вийшла заміж невдало, тому вирішила, що краще залишатися одній і взялася працювати, всі сили і час вона вкладала в свою роботу. З часом придбала квартиру в кредит, який виплачувала багато років, купила гарне авто. Загалом вона жила дуже добре.
А потім рідна сестра Валентини, Іванка, розлучилася зі своїм чоловіком і з двома дітьми повернулася жити до мами. Сестрі жилося дуже непросто, грошей зовсім не вистачало, а мама допомогти з однієї пенсії особливо не могла.
Валентина ж своїми племінниками натішитися не могла: купувала їм гарний одяг, возила на море, завжди привозила гостинці, водила в кіно й на вистави. Своїх дітей у неї не було, тому вона любила їх, як рідних. Валя допомагала і мамі і сестрі, ледь не пів зарплати витрачала на їх родину.
Згодом родичі й самі могли попросити собі якусь річ, або гроші в борг, які й не віддавали ніколи. Валентина гроші брати не хотіла, з усією душею горнулася до рідних людей.
А в 42 роки Валентина зустріла своє пізнє щастя, Дмитра. Він мав маленького синочка, виховував його сам, адже дружини у нього не стало. Дуже сподобалося валі це дитя, вона відчула, що й Дмитро її доля.
Згодом вони одружилися. Та рідні люди не радіють за жінку, а лише навпаки. Мама сподівалася, що вона переїде до Валі, щоб та її доглядала, а свою квартиру залишить іншій доньці з дітьми. А потім племінникам дістанеться ще й квартира Валентини, адже в неї більше нікого немає, тепер вони з Дмитром продали свої квартири і хочуть будувати великий дім. Рідні не розуміли для чого жінка так зробила, адже племінники любили її, а вона проміняла їх на Дмитра.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
