Я у шлюбі з чоловіком вже 5 років, і майже з самого початку я зрозуміла, що наше одруження було помилкою, і це не зважаючи на те, що ми любимо один одного.
Заміж я вийшла в 35 років, це мій перший шлюб, а Віктору на той час було вже 40, і він був розлучений. З першою дружиною у них було двоє діток – дві донечки, яких Віктор дуже любить.
Коли ми з ним познайомилися, він з своєю дружиною уже не жив, але і офіційно ще не був розлучений.
Я сказала, що зустрічатися з одруженим чоловіком не маю наміру, тому Віктор, щоб мене не втратити, сам подав на розлучення.
Свою квартиру він залишив колишній дружині і дітям. Оскільки він знімав житло, а у мене була своя двокімнатна квартира, то після одруження ми стали жити у мене.
Зізнаюся, що я завжди хотіла мати сім’ю, і думала, що як я вийду заміж і у мене буде чоловік, то я стану найщасливішою жінкою у світі.
Але вже з перших днів я розчарувалася в своїх очікуваннях. По-перше, жити в одній квартирі з чоловіком не так легко, як мені колись здавалося, у Віктора зовсім відсутнє відчуття порядку, він не ставить речі на свої місця.
По-друге, я ніколи не готувала собі ні сніданки, ні вечері, а з появою чоловіка в домі, я змушена вставати на пів години раніше, щоб його зранку нагодувати.
І це все ще б нічого, якби не той факт, що мій чоловік приділяє дуже багато уваги своїй колишній сім’ї – і не лише донькам, а й колишній дружині. Весь свій вільний час він проводить з дітьми, а я сиджу вдома сама і думаю – навіщо, взагалі, мені було це заміжжя, адже особисто для мене все змінилося не в кращу сторону.
Я хотіла від заміжжя уваги, любові, турботи про себе, але нічого з цього я не отримала.
І дітей я хотіла своїх, але Віктор проти, бо у нього вже є діти, і він каже, що це велика відповідальність. Також Віктор прямо натякає, що я вже застара для народження дітей. Ці слова чути від коханого дуже прикро.
Майже всю свою зарплату Віктор витрачає на своїх дітей, а наша з ним сім’я живе за ті гроші, які заробляю я.
Моя мама постійно мені каже, що я сама винна, бо не треба було виходити заміж за розлученого чоловіка. Вона постійно повторює, що колись люди не розлучалися, не те, що тепер – чуть що і розлучення.
Тому все частіше я задумуюся над тим, щоб піти з цих стосунків, бо нічого доброго в них не отримую.
Але мені вже 40 років, і я не знаю, як правильно вчинити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
