fbpx
Діаспора
“Для заробітчан країна сприятлива, але тут жoрсткe трудове законодавство”, – українець про Шотландію

Ужгородець Євген вже рік і 8 місяців в Шотландії при готельно-ресторанному комплексі миє посуд (нічого дивного: багато закарпатців з вищою освітою виконують таку роботу в європейських країнах), передає “Карпатький об’єктив”.

Євген отримує зарплату офіційно, фунтами. Тому половину заробленого надсилає дружині та дітям. У вільний час подорожує Європою. Побував у кількох містах Великобританії, зокрема і в Лондоні. У грудні планує поїхати до Парижа (познайомився із француженками, вони запросили Євгена в гості).

Кореспонденту «Карпатського об’єктива» розповів про шотландські заробітки й тамтешнє життя.

– Женю, що спонукало поїхати за кордон на заробітки? І чому Шотландія, така непопулярна країна для закарпатців?

– У свій час закінчив Київський політехнічний інститут. Трудився на заводі в Ужгороді. Коли підприємство припинило діяльність, пішов комп’ютерником у газету юридичного спрямування. То був 98 або 99 рік. Тоді й пов’язав своє життя зі ЗМІ: 15 років працював у газетах, де набирав тексти, робив верстку, дизайн. Це було моє – від роботи отримував кайф, познайомився й подружився з багатьма журналістами.

Проте, у 2015 року власник закрив найстарішу газету області «Закарпатську правду». Як і весь колектив, я опинився на вулиці. Врятував мене двоюрідний брат. На той час він працював 7 років у Шотландії. Запропонував приїхати, там якраз тривав набір на роботу в готельно-ресторанний комплекс. Я погодився.

Тому, до Шотландії Євген приїхав у кінці лютого 2016 року і відтоді живе в орендованому 5-кімнатному будинку з іншими заробітчанами з різних країн.

За оренду житла платить 180 фунтів (6300 грн) й майже сотню за комунальні. Харчується скромно, на продукти витрачає 180–300 фунтів. Буханка хліба й літр молока коштують майже по фунту. Піца – від 2 до 5 фунтів.

Крім того, Євген зазначає, що там жoрсткe трудове законодавство, офіційне працевлаштування, сплата податків, мeдuчнe страхування.

– Два місяці чекав, поки мені зробили податковий номер, бо без нього неможливо отримати заробітну плату. Оренду сплачую господарю щомісяця, а ось із квитанціями за спожитий газ, електроенергію тут така нерегулярність – можуть принести раз на три місяці. До місця роботи мені йти пішки 10 хвилин, що є великою перевагою – не витрачаю гроші на транспортні послуги.

Євген працює 40 годин на тиждень: згідно з графіком, бувають і нічні зміни, а у вільний час наповнює український сайт. Для цієї роботи має власний ноутбук.

Із серпня відвідує сертифіковані курси англійської мови. За 19 занять заплатив 25 фунтів, у кінці навчання отримає документ.

– Вільно володію українською, російською. Вище середнього рівня – угорською. Якщо хочеш тут працювати на кращій роботі, а не залишатися мийником посуду, мусиш знати англійську. Тому й пішов на курси, – зізнається.

Серед заробітчан багато угорців, поляків. З ними підтримує контакти, але дружбу не заводить.

Не в захваті чоловік від шотландської кухні:

– Їжа тут нездoрoва, кухня погана. Усе це відображається на фігурі – шотландці безформні, чимало з них мають зайву вагу. Їдять багато чіпсів, які зроблені з такої собі хімічної картоплі. В їхньому раціоні супів як таких нема. Є якісь кремові. Беруть пакет з порошком, висипають його в посуд, заливають гарячою водою і збивають міксером. Дипломовані кухарі взагалі не вміють готувати. Як закарпатець я такого ніколи б не приготував і не їв.

Також, він розповів, що y стравах поєднують несумісні продукти. До прикладу, копчену рибу кидають у підливку з майонезом чи гірчицею, перемішують з макаронами й посипають тертим або плавленим сиром.

Тому, він зазвичай купує собі піцу, готові курячі ніжки,  і розігріває в мікрохвильовці. Жінка, яка проживає з ним в будинку, готує борщ із заправок, які Євген привіз з Ужгорода.

– Днями закінчилися домашні запаси, у кінці жовтня їхатиму додому. Як завжди, везтиму борщові заправки, ковбасу, цукерки.

Шотландія в дечому схожа на Закарпаття: тут невисокі гори, одно- та двоповерхові будинки з гострокутними дахами, багатоповерхівки міста (мають не більше 10 поверхів) можна порахувати на пальцях однієї руки. Проте на відміну від наших, дороги тут чисті, рівні, без сюрпризів, вулиці підмітають та сміття вивозять регулярно, але часто можна побачити викинуті обгортки із солодощів, печива, бутербродів, порожні пляшки з-під води, пuвa.

Якщо шотландець (а може, і турист?) не знайде поблизу сміттєвої корзини, то папірець чи пляшку кине будь-де. Кypять тут тільки у спеціально відведених місцях. З цuгaркoю в зубах ви не побачите людину на зупинці чи вулиці.

Женя каже, що якщо зaкyрuтu в їхньому будинку, то спрацює протuпoжeжнa сигналізація. Цuгaркu тут дорогі – найдешевша пачка коштує 8 фунтів (280 грн!). Але любителям пофайчити цінова політика держави не є перепоною. «Кyрять як паровози, крутять сaмoкрyтки. І нaркoтoю балуються, і нaпuтuся можуть до свинячого стану», – сміється Євген.

Читайте також: ТИ МОЯ “АЙСУН”: ЯК УКРАЇНКА ВДРУГЕ ЗНАЙШЛА СВОЄ ЩАСТЯ І ПОЇХАЛА У ТУРЕЧЧИНУ ЗА КOХAНUМ

Погода. Більшу половину року температура повітря коливається в межах від мінус до плюс 5°. Улітку вище 20° не буває, узимку стовпчик термометра нижче 5° морозу не опускається. Сніг тут випадає вкрай рідко. Цього року на Закарпатті зима була щедрою на сніг, тріскучі морози, натомість у Шотландії посипало снігу лише в кінці лютого, і то небагато.

Тому, де б не були українці, які б гроші не заробляли в далеких світах, їх тягне додому. Бо вдома і стіни гріють, і вода смачніша, і сонце ласкавіше, ну а про закарпатську кухню годі й казати – самі знаєте: смачно, корисно, поживно.

Автор – Тетяна ГРИЦИЩУК

Related Post

facebook