Мені дуже шкода, що доньці моїй попався не дуже добрий чоловік. За що їй таке? Ні, я не та теща, яка до найменших дрібниць буде мати якісь претензії, навпаки – з дня знайомства з зятем я намагалася знайти в ньому щось хороше, але мій чоловік відразу про нього сказав: «О, він ще той фрукт.»
Іван виявився дуже лінивим, навіть слова розтягує під час бесіди – лінь йому говорити, причому, ніколи слів особливо не добирає, навіть до чужих чи старших людей. Лише перед моїм чоловіком трохи краще себе поводить.
Коли нашого майбутнього зятя до нас привела донька для знайомства, я зрозуміла – поважати він нас не буде. Але до цього вже якось байдуже мені було, бо я вже тоді побачила, що він сам не дуже добре ставиться до моєї доньки. «Чуєш! Принеси! Подай! Чому така незадоволена?”. А дочка ним була така захоплена: «Хі-хі-хі, він такий класний, правда?!».
Через три місяці знайомства побігла вибирати собі сукню – а раптом заміж візьме? Ну, якщо він такий нехороший за характером, так може за душею щось є? Так, квартира готельного типу: така однокімнатна, маленька дуже. А ми збиралися з чоловіком квартиру в кредит брати, якщо дочка вийде заміж нехай за бідну, але хорошу людину, а ми з чоловіком їм допоможемо. Але для такого зятя – вже ні, ми точно нічого не робитимемо для нього.
Як би ми з чоловіком не були проти цього весілля, але дочка наполягла, говорила, що кохає цю людину і, якщо ми бажаємо її щастя, то маємо прийняти її вибір. Уже на весіллі можна було бачити, яке буде їхнє сімейне життя. Дочка аж бігала перед нареченим, а він на неї нуль уваги, тільки на камеру гарно грав, коли фото весільні робили і відео знімали. Але як тільки фотограф відходив в сторону, він залишав наречену, йшов до своїх друзів і там вже з ними сміявся та веселився. Я підійшла до доньки, кажу: «Невже ти нічого не помічаєш, що тебе ігнорує чоловік?». Вона заперечує – мовляв, це він з холостяцьким життям прощається, просила, щоб я не звертала на це увагу.
Сваха якась байдужа до всього, все весілля просиділа з кислим обличчям, навіть спілкуватися ні з ким не хотіла, а син до неї майже не підходив. Дивна сімейка.
Стали молоді жити разом після весілля. Зять за весь цей час працював два рази: місяць в пекарні, адже жарко там йому, три місяці в літньому кафе – щось там на кухні, овочі чистив, щось нарізав. Все, тепер «немає для нього роботи», а ще тут обмеження почалися, хоч і всі працюють, він вирішив в комп’ютері заробляти, сказав, що люди так набагато більше грошей отримують. Правда поки обмежується все іграми якимись в тому комп’ютері.
Дочка наша все робить сама для нього вдома: повертається зі своєї роботи, готує, начищає, намиває і годує свого «котика». Я була у них всього два рази, так, будинок блищить, дочка метеликом у ньому літає, а зять сидить за комп’ютером, нечесаний, не переодягнений мовляв «заробляє». Глянула раз в його роботу – танки їздять по монітору щохвилини. Зрозуміло мені стало все з тими заробітками.
Скільки разів я мало не зі сльозами благала свою дочку: «Іди від нього, ти йому не потрібна! Він тебе має тільки як джерело грошей і домашню господарку: принеси-подай. Схаменися, поки дітей ще немає, все на собі тягнути будеш. Сил на всіх не вистачить на довго.».
Але ні, вона наче не бачить нічого: «Ви з татом нічого не розумієте! Він мене любить!”.
Але ось – час показало: трохи більше місяця тому дочка лежала в стаціонарі. Їй там було непросто. Зять відразу в відмовну: я зайнятий, не люблю запаху палат в стаціонарі та інше! Я взяла двотижневу відпустку і майже не відходила від своєї дочки. А зять тільки іноді їй дзвонив і говорив: «Яка ж ти негарна – ненафарбована!». Це у них жарт такий, обоє сміються – хи-хи-хи, а мені прикро! І ні слова від нього про кохання та щирі почуття і жаль.
Протягом місяця зять жодного разу не прийшов до доньки. Від будинку зятя до стаціонару 15 хвилин пішки або 2 зупинки на автобусі! Навіть сваха один раз приїхала, привезла фрукти невістці, а цей чоловік що зробив? Звичайно ж, дочка дуже хотіла побачити свого чоловіка, хоча б щоб його руку потримати, але він весь час щось вигадував, щоб самому з місця не зрушити.
Нещодавно дочку виписали, я хотіла її забрати до нас додому, але вона заперечувала, поїхала до себе додому, хоча їй ще важко було – я її до квартири довела. Зараз ще вдома вона, ледь ходить, але господарює по дому, а зять сидить. Для мене величезний показник відносини вже той, що зять не прийшов провідати дружину у такий важкий час, а дочка його виправдовує. Ось як їй ще пояснити, що чоловік кине її при першій нагоді?
Як мені напоумити свою дитину, що вона не за того заміж вийшла і нічого хорошого її з цим чоловіком не чекає.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – mk.
