fbpx
Життєві історії
Увечері у мене з чоловіком відбулася розмова і він зізнався, що зустрічається з іншою вже три роки, і що він її не кине. Сказав мені: «Якщо хочеш, нехай все буде, як є», але він буде до неї ходити. Я, звичайно, не погодилася, і він помчав до неї поговорити. Коли приїхав, каже: «Ми вирішили йти на квартиру з нею і її двома дочками 11 і 13 років. Вас із сином я не кидаю, буду допомагати, але без неї не можу, таке у мене вперше»

До сорока років у мене було звичайне, спокійне, розмірене життя. А далі почалося щось таке, що й словами пояснити важко. У листопаді 2018 не стало мого тата, я дуже важко це перенесла, мама залишилося одна. Тут через місяць пішов у засвіти і свекор. І на додачу, я дізналася, що у мого чоловіка є інша жінка.

Вірніше, спочатку дізнався про все її чоловік, але вони йому сказали: хочеш сім’ю не втратити – терпи, і так всі залишаться в сім’ях. Її чоловік, звичайно, не зміг таке стерпіти і через інтернет знайшов мене і все розповів.

Увечері у мене з чоловіком відбулася розмова і він зізнався, що зустрічається з нею вже три роки, що він її не кине, життя без неї не має сенсу. Сказав мені: «Якщо хочеш, нехай все буде, як є», але він буде до неї ходити. Я, звичайно, не погодилася, і він помчав до неї поговорити. Коли приїхав, каже: «Ми вирішили йти на квартиру з нею і її двома дочками 11 і 13 років. Вас із сином я не кидаю, буду допомагати, але без неї не можу, таке у мене вперше».

Я почала його вмовляти залишитися, що відбувалося зі мною одному Богу відомо. Я на емоціях скинула сім кг, земля зупинилася, я люблю цю людину і готова пробачити, але він вже не зі мною. Ми знову поговорили, як жити будемо разом: він залишає нам з сином будинок, і у нас маленький магазинчик, там будемо разом працювати і виручку ділити. Нам потрібно розлучитися мирно через чотири місяці, після того, як наш син вступить до університету.

Але та жінка чомусь не стала чекати і вирішила з’їхати від чоловіка. Мій там тижні там порядки наводив, купили необхідні речі, ліжко перевезли її і тепер він хоче ще місяць пожити з нами, а потім йти до неї. Типу вони дочкам сказали, що тато з мамою розлюбили один одного, а через місяць вона зустріне «принца», тобто мого чоловіка.

Але як мені цей місяць жити? Причому у нас з чоловіком з’явилися знову почуття. І чоловік почав говорити: «І тебе не можу кинути і без неї не можу». А ще каже: «Буду до тебе теж ходити, тільки ти їй не говори. Буде у мене дві сім’ї».

Я з цим погодитися ніяк не можу, але і прогнати не можу – люблю. Сподіваюся, що з нею і її дочками він не зможе жити, побут їх розлучить. А вчора сказав, що він йде від мене, бо я «не зрозуміла його душу». А вона «пізнала його душу», він з нею постійно зустрічався, коли я в магазині торгувала.

Кинути б усе, і відправити його куди подалі, але не можу, без нього моє життя втратить сенс. Я крім «віднеси-подай» нічого не вмію. Він у мене всі документи вів, бухгалтерію, я і жити то не вмію, крім сім’ї та дому мені нічого не треба було, і ось результат.

Її чоловік теж не хоче розлучатися, хоча б через дочок. От не можу розібратися в собі, не можу прийняти той факт, що він уже не мій. Як жити без нього, якщо я навіть спати не можу, коли він в залі засинає, а тут таке…

Фото ілюстративне – vplate.

facebook