Вже 6 років, як я заміжня жінка, жили ми у шлюбі з Євгеном наче й непогано. Всі ці роки у нас з чоловіком була домовленість, що грошима в нашій родині розпоряджаюся я. Це рішення було прийнято нами двома без заперечень, на початку нашого з ним спільного життя, Євген спокійно до цього віднісся. Справа в тому, що хоч чоловік і заробляє набагато більше за мене, але в економії, відкладанні грошей і плануванні бюджету він зовсім не вміє займатися, а майже все для дому купую все одно лише я, тому й зрозуміло, що за розпродажами і акціями слідкувати лише мені.
За 6 років, що ми разом живемо з Євгеном під одним дахом, у нас бували різні фінансові ситуації: період тривалого безгрошів’я, втрата чоловіком роботи і мій декрет з мінімальними виплатами, які всі отримують на діток. Але у всі ці періоди і непрості місяці, а іноді й роки, я завжди старанно економила і кожну зайву копійку відкладала, як тільки з’являлася така нагода, тому з усіх цих тимчасових труднощів нам вдалося вийти з мінімальними витратами, адже я розподіляла гроші так, щоб нам завжди вистачало на життя. Звичайно, іноді нам доводилося брати гроші в борг, але обійшлося без прострочень по кредиту та інших неприємностей. Ми все повертали вчасно, я не люблю бути винною.
Щиро кажучи, коли озирнутися і подивитися на все це, я ніколи й і подумати не могла, що мого чоловіка щось може не влаштовувати в тому, як я веду наш бюджет. Адже знаючи, що гроші не падають з неба, і що наша сім’я є самою звичайною, без багатих родичів і допомоги з боку будь кого, я ніколи не робила необдуманих заздалегідь дорогих покупок, завжди все ретельно зважувала. Завжди думала насамперед про потреби своєї родини, чоловіка та дитини, а собі що-небудь купувала за залишковим принципом, так було завжди. Як виявилося – я робила це даремно, і мою самовіддачу ніхто не оцінив.
Зазвичай Євген сам віддавав мені свою зарплату. А в цьому місяці він цього не зробив. Я вирішила, що він забув просто дати мені гроші, і нагадала йому в жартівливій формі, мовляв: скарбниця нашої сім’ї порожня, і якщо цього не виправити – в нашому маленькому королівстві настануть інші часи, скоріш за все дуже непрості. На що чоловік мені відповів щось на зразок: колишній «міністр фінансів» нашої квартири, за 6 років перебування на своїй посаді, так і не досяг хороших результатів, тому управління нашим сімейним бюджетом він бере на себе.
Я, м’яко кажучи, дуже здивувалася таким словам. Всі ці роки я підраховувала кожну копійку, в усьому собі відмовляла, зайвий раз нічого не куплю для себе, і бігала в пошуку акцій на ковбасу та молоко. А тут він мені таке говорить! Навіть якщо не брати його слова близько до душі, і не ображатися на все сказане, то я все одно категорично проти цього, адже чоловік абсолютно не вміє економити, і витратив абсолютно всі гроші нашої сім’ї, навіть не дочекавшись наступної заробітної плати.
Я намагалася достукатися до його здорового глузду та пояснити йому все, але чоловік стояв на своєму і досі переконаний в своїй правоті: каже, що чоловіки на роботі сміються з нього за те, що він все гроші мені віддає, і нарадили йому взяти управління бюджетом в свої руки. Євген повідомив, що йому набридло випрошувати у мене свою ж зарплату, і що хоче відчувати себе главою сім’ї.
Загалом, я в подиві від того, що чекає нашу сім’ю після такої «фінансової реформи». Син росте дуже швидко, і витрати на нього ростуть, а з таким економістом, як його батько – ми швидше за все по світу підемо.
Гроші усі завжди були в мене, все було добре, а тепер чоловік вирішив слухати чужих людей і з цього нічого хорошого не виходе.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
