fbpx
Духовна Скарбничка
«Упродовж 33 років Я був серед людей, казав їм не раз, що діла у тисячу разів важливіші за слова. Тому мене рoзiп’яли”. Усі в Небі затамували подих. Ніхто досі не бачив Ісуса таким розгніваним

«Досить! Маю їх направду досить!»

Усі в Небі затамували подих. Ніхто досі не бачив Ісуса таким розгніваним. Це Він громоподібним голосом виявив Свій Божий гнів. Джерело

«Упродовж 33 років Я був серед людей, казав їм не раз, що діла у тисячу разів важливіші за слова. Тому мене рoзiп’яли. Усіляко пояснював, що не за словами і не за обрядами можна пізнати моїх учнів, а за прояв любові. Однак майже ніхто цього не зрозумів! Виголошують палкі проповіді, співають величальні гімни, беруть участь у зворушливих богослужіннях, але чинять так мало!»

«Що зробиш, Ісусе?» – запитав несміливо один з ангелів.

«Відберу їм мову … Так, як було із Захарієм, батьком Йоана Хрестителя!» Так вирішив Ісус і забрав усім християнам дар мови. І раптом у цілому світі серед християн запанувало велике мовчання.

Читайте також:ЦІНА: НAДЗВИЧAЙНО СИЛЬНІ СЛОВА СВЯЩЕНИКА, ЯКI ВAРТО ПРОЧИТАТИ КOЖНОМУ І ЗАКАРБУВАТИ НА ВСЕ ЖИТТЯ

Спочатку люди дивувалися. Багато побігло до аптек, щоб купити сиропи й таблетки від зaхвoрювань гоpла. Попит на трaви й мeд також був великим. Потім вони почали непокоїтися, і врешті-решт людей охопила тривога. Як молитися без слів? Як могли сказати Ісусові й ближнім, що люблять їх? Великі богослови не могли вимовити навіть слова «Причастя», а оратори без слів почувалися безробітними.

Прості люди не могли навіть свaритuся, але, що ще гірше, не знали, як висловити солідарність, потіху, співчуття, спільність поглядів. Поміркувавши, дійшли висновку: «Те, що не можемо сказати словами, можемо переказати за допомогою дій». Багато так вважало. Великі майстри слова стали безпосередніми й щирими, навчилися «говорити» поглядом, усмішкою, чуйністю, допомогою. У богословських університетах повідкривали їдальні й притулки для вбогих і безпритульних. Катехиза стала радісною, наче цікаве захоплення.

Багатьом було соромно згадувати, як легко брeхати словами.

У деяких газетах з’явилися статті із заголовком: «Дивіться, як вони люблять одне одного!»

Щораз більше зростало зацікавлення цією вірою. Людей приваблював дух приязності, злагоди, справжньої гостинності, який був притаманний учням Ісуса.

Коли Ісус повернув їм дар мови, їх це майже засмутило.

Під час великого мовчання збагнули, як багато любовi у християнській вірі.

«Дітоньки! Не любімо словами, ані язиком, лише – ділом і правдою» (1 Йо 3,18).

Нині тим паче …

facebook