За експертними оцінками, українців у Туреччині близько 20 тисяч. Більшість мешкають у Анталії та Стамбулі.
Про це Gazeta.ua розповідає голова громадської організації “Українська Родина” Віта Михайлова. 22 роки мешкає у Туреччині, де також живуть обидві доньки та онуки.
Громадська організація “Українська Родина” заснована та зареєстрована у місті Анталія у 2009 році.
“Це перша українська громада, офіційно відкрита у мусульманській країні. Ми допомагаємо співвітчизникам вирішувати соціальні і юридичні проблеми, адаптуватися до умов проживання. Також налагоджуємо культурну і ділову співпрацю з Україною. Допомагаємо розвитку української культури і мови. Організовуємо свята і виставки. Вони відбуваються у великих залах, які орендуємо. Маємо офіс, в якому проводимо зустрічі”. – розповідає Віта Михайлова.
Найчастіше українці працюють у сфері туризму. Приїжджають на сезон. Інші влаштовуються вчителями, психологами, ріелторами, перукарями, майстрами манікюру, косметологами та масажистами.
“Жінки у більшості міст Туреччині дуже європеїзовані. Тут безліч торговельних центрів з магазинами відомих іноземних брендів. Жінки фарбують волосся, дбають про зовнішній вигляд, носять прикраси, підбори, спідниці та джинси. Але у віддалених регіонах та у селах традиційно покривають волосся і не носять одяг, що підкреслює фігуру”.
За словами жінки, у Туреччині її найбільше здивувала повага та довіра між мешканцями.
“Мене вразило чисте блакитне небо, прозоре море і люди, що відносяться до всіх з повагою та довірою. Тоді тут було дуже мало туристів. Зараз приїжджих вражає якість доріг, високий рівень культури та розвитку суспільства. Зима тут як глибока осінь в Україні. Часом дощі, вітри. Але температура моря біля Анталійського узбережжя навіть взимку 18 градусів тепла, – каже Віта Михайлова. – У кожній області є свої особливі страви. На сніданок їдять яєчню, суджук (місцева ковбаса, яку підсмажують), кілька сортів сиру, свіжі овочі, оливи, багато зелені, хлібобулочні вироби, горіхи та родзинки, мед та варення, і, звичайно, чай. Також є ресторани, де можна скуштувати борщ”.
Турецька Конституція передбачає свободу віросповідання. Але приїжджим, щоб не потрапити у незручне становище, потрібно знати особливості місцевої релігії.
“Якщо ви живете тут, треба знати деякі нюанси, бо переважна більшість населення – мусульмани. Наприклад, не слід їсти на вулиці у період посту, коли всі не їдять і не п’ють до заходу сонця. 10 листопада у Туреччині у жодному разі не проводяться розважальні заходи. Вся країна шанує пам’ять Кемаля Ататюрка хвилиною мовчання. Навіть транспорт зупиняється”.
Читайте також: НАЙДОРОЖЧИЙ ХЛІБ ТА НАЙКОРОТШИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ – УКРАЇНКА РОЗПОВІЛА ПРО ЖИТТЯ У НОРВЕГІЇ