Мій син з дружиною своєю розлучився, але там залишилася дитина, внучці зараз 10 років, і саме через неї я мушу спілкуватися з колишньою невісткою, хоча це спілкування не приносить мені багато радості.
Ні, дитину я люблю, це моя єдина внучка, але колишня невістка там так заправляє, що скоро наше спілкування і зовсім припиниться.
Зараз Ніна зробила так, що все зводиться до грошей, їй від мене подарунків не треба, їй гроші подавай!
Життя у сина з його дружиною відразу не складалося, невістка з самого початку висловлювала невдоволення тим, що я їм квартирою не поступилася, не пішла жити до мами.
У мене, крім сина, була ще молодша донька, і я про неї теж мала подумати, тому і не погодилася на переїзд до мами, до того ж, мама теж була не в захваті від цієї ідеї, адже вона звикла жити сама, там нам усім було б незручно.
Син із невісткою спочатку житло винаймали, потім купили квартиру, але тільки однокімнатну, ми з сватами разом їм допомогли.
Невістка у нас – жінка із запитами, а я багато їм дати не могла. Так, моя участь у купівлі їхньої квартири менша, ніж її батьків, але скільки змогла, стільки й дала.
Народилася Христинка, але мене до внучки підпускали рідко, не заслужила напевно.
У Ніни завжди було купа претензій, вона була незадоволена всім: побутовими умовами, зарплатою чоловіка, тим, що я не поспішили піти на пенсію, щоб молода мати вийшла на роботу і вони з чоловіком змогли б взяти більшу квартиру.
Тому я зрозуміла сина, коли він в один прекрасний момент вирішив розлучитися. Хоча дитини, яка без батька росте, звичайно шкода.
Але й жити далі з Ніною — жодних нервів не вистачило б. Син аліменти платить, зараз із новою дівчиною зустрічається, щиро сподіваюся, що у них все зростеться.
Квартиру син повністю залишив дружині – все ж таки внучка там живе.
А сам він після розлучення рік винаймав квартиру, потім не стало бабусі і син тимчасово оселився в її квартирі.
Втім, зараз житло ми збираємося продавати, адже й дочка зі мною не житиме разом постійно.
І син, і донька в майбутньому планують взяти собі житло в кредит.
З онукою я зустрічаюся, але не часто, невістка не хоче.
Коли син із ними жив, я дарувала іграшки, солодощі та інше.
Після розлучення — лише гроші, так сказала Ніна.
Вона постійно телефонує наперед, щоб я дала гроші, а подарунок від бабусі вона сама дитині купить.
А перед Новим роком не зателефонувала, закрутилася і забула напевно.
Я сама нав’язуватись не стала, вирішила, що вже раз у житті куплю внучці подарунок сама.
Дочку попросила, та прикинула розмір дівчинки, поїхали до торгового центру, вибирати.
Зупинилися ми на курточці, цікавій такій, яскравій, дочка була впевнена, що внучці сподобається.
31-го в обід купили, я зателефонувала Ніні і пішли дарувати.
Коли невістка побачила наш подарунок, вона прямо сказала, що курточка не модна і не красива, а 10-річна внучка підтримала свою маму і заявила нам, що вона таке носити не буде.
Звичайно, ця ситуація мене і засмутила, і обурила, я попросила Ніну, щоб вона пояснила дитині, що з рідною бабусею так поводитися негарно!
А колишня невістка, замість того, щоб згладити ситуацію, ще й мене винною зробила, що я могла б за 10 років вивчити смаки єдиної онучки!
А потім заявила, що якщо я не вмію нічого путнього купити, тоді краще подарувати гроші.
Куртку ми залишили, розвернулися і пішли, нас навіть чаєм ніхто не пригостив.
Син, як хоче, він батько, він мусить з колишньою дружиною та рідною донькою спілкуватися.
А я для себе вирішила – більше ніяких подарунків, ні грошей нічого. Виросте, зрозуміє – добре, а ні, то вже так і буде.
У внучки день народження був минулої суботи, Ніна зателефонувала, і сказала, щоб я подарувала 2 тисячі гривень на весняне взуття.
Але я так прямо і сказала, що більше нічого давати не збираюся.
Вона образилася, але я вважаю, що зробила все правильно – там скільки не давай, вони і так нічого не зрозуміють!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
