Мені 52 роки, і до тепер я була незаміжньою. Але останніх пів року я зустрічалася з одним дуже хорошим чоловіком, він нарешті зробив мені пропозицію, і я погодилася.
Живу я в селі, зараз одна, бо мами моєї не стало два місяці тому. Вона багато років хворіла, а я її доглядала.
До того ж, в селі завжди багато роботи – город, господарка, то ж мені просто було ніколи думати про особисте життя.
Ми з мамою тримали і корову, і козу, і кроликів, і курей. Я біля цього всього так за день набігаюся, що під вечір сил зовсім немає.
Я би все це не тримала, але мама наполягала, що треба Галині з дітьми допомагати. І кому, як не нам, це робити?
Галина – моя старша рідна сестра. Вона давно заміжня, має трьох доньок.
Живуть вони всі у двокімнатній квартирі, грошей постійно не вистачає. То ж продукти, які ми передаємо з села, сім’ю сестри дуже виручають.
Як правило, до сестри я приїжджаю щовівторка. Бо в суботу я на ринок їду, щоб щось продати і гроші мати, а потім до вівторка, встигаю підготувати і продукти для сестри.
Ми з нею завжди собі дуже добре жили, я рада, що вона в мене є.
Коли не стало нашої мами, ми разом справилися з цим горем, дуже підтримували одна одну.
Тим часом, Мирон, з яким я зустрічаюся вже якийсь час, наполягає на тому, що нам треба узаконити стосунки і жити разом.
Мені 52 роки, йому – 53, нам треба поспішати, щоб встигнути пожити. Я дала йому згоду, але розуміла, що треба про все сестрі розповісти.
У вівторок, як завжди, я зібрала повну сумку домашніх продуктів, і повезла їх сестрі в місто. Заодно і новиною гарною хотіла поділитися, думала, що Галина порадіє за мене.
Та сестра прямо сказала, що я роблю помилку, і що мені від цього треба відмовитися.
Я не розуміла, в чому причина такої поведінки, але Галина пояснила.
Вона сказала, що якщо я хочу виходити заміж, то тоді маю йти до Мирона додому.
На хату нашої мами у Галини є свій план. Її старша донька заміж зібралася, і вона хоче, щоб племінниця з чоловіком жили разом зі мною, адже будинок великий, а в мене своїх дітей немає.
Тепер я розгублена, і просто не знаю, що мені робити?
Йти до Мирона я не хочу, у нього теж хвора мама, яка догляду потребує.
Там по сусідству живе сестра Мирона, вона маму зараз і доглядає. А якщо я піду в невістки, то все це ляже на мої руки.
То як мені бути? Дайте пораду.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
