Для мене на першому місці завжди були родинні стосунки, і я ніколи цього не приховувала. Нас у батьків було троє, я – старша сестра, після мене була ще одна сестра і брат.
Батьки нас так виховали, що ми завжди стояли горою один за одного. З самого дитинства ми ділилися останнім, і готові були віддати рідним все найкраще.
Я важко пережила втрату сестри, минуло багато років, а я досі не можу відійти. Картаю себе, що не змогла їй допомогти.
Ніни раптово не стало у віці 30 років, мені тоді було 35. З того часу брат став для мене найріднішою людиною.
Але справа в тому, що Павлу ніяк не щастить, занадто добра він людина. Його дружина, Люба, жила з ним лише заради грошей. Це бачили всі, крім Павла, який з неї пилинки здував.
Мені було прикро за брата, але що я могла вдіяти? Не хотілося втручатися в їхню сім’ю. Але я бачила, що добра там нема і не буде.
У віці 40 років я поїхала в Італію на заробітки. Зараз мені 65, тобто я вже 25 років за кордоном.
До себе я забрала і брата, бо його дружина не могла спокійно дивитися на те, як я заробляю гроші, і будинок будую, і квартири купую.
Павло приїхав до мене ще 18 років тому. Люба збудувала собі будинок за гроші чоловіка, все оформила на себе, а потім з ним розлучилася.
Я порадила брату, щоб він відкладав гроші, і купив собі хоча б квартиру, щоб на старість було куди повернутися.
Павло так і зробив. Але його донька вийшла заміж, не мала де жити, бо мама її привела нового чоловіка, і в свій будинок не прийняла, тому він віддав квартиру доньці.
Нещодавно брат захворів, і був змушений повернутися в Україну. І вийшло так, що повертатися йому і нема куди. Адже в його домі хазяйнує Люба з своїм чоловіком. А квартиру зайняла донька з зятем, у них нещодавно двійня народилася.
Тоді я вирішила, що брат житиме у мене. А що – будинок у мене великий, місця всім вистачить.
Мій чоловік не проти, він знає моє ставлення до родини. А ось донька, яка теж живе з чоловіком в моєму будинку, виявилася проти, каже, що не хоче, щоб Павло жив з ними.
Я в цій ситуації стала на сторону брата. Сподіваюся, донька колись мене зрозуміє.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Я стала помічати, що моїй невістці хтось часто телефонує. Вона виходить з кімнати і йде розмовляти, щоб ніхто не чув. Потім одягається, виходить з дому, а повертається дуже щасливою і з гарним настроєм. Одного разу я таки наважилася і прямо запитала Олену в чому причина таких походеньок
- Два місяці тому я на пенсію вийшла. Так зраділа тому, думала відпочину. Та чоловіка мого наче хтось підмінив. Важко мені з ним, хоч бери й розлучайся на старості років
- Нещодавно нам з Італії прийшла звістка, що мама чоловіка там в лікарню потрапила, і треба, щоб хтось туди поїхав до неї. Зовиця ще рік тому виїхала з дітьми в Канаду, тому вона зразу сказала, що зараз поїхати в Італію їй не вийде. Мій чоловік теж не зможе виїхати, а інших родичів у свекрухи просто немає. Я зразу зрозуміла, що ця особлива місія – догляд за свекрухою, випаде на мене, бо просто більше нікому
- Сусідка мені розповіла, що Степан хлопець хороший, і батько у нього людина справедлива, але от мама нам життя не дасть, такий от у неї характер, її всі люди в селі стороною обходять. Але Степан обіцяв, що з часом ми побудуємо свою хату і переїдемо, тому з батьками ми будемо жити недовго. Я вийшла заміж, але пошкодувала про це
- Донька моя довго не могла няню для дитини знайти, а дуже спішила вийти на роботу після декрету, бо у неї висока зарплата. Пошуки няні затягнулися і зять запропонував мені тимчасово посидіти з їх дитиною, поки вони когось знайдуть. Я, звісно, погодилася, але тоді ще не знала, як обернеться це все