В житті Христини те літо було особливим і незабутнім. І не тому, що всі три місяці не спадала літня спека. Все тому, що вона щойно повернулася з відпочинку з Єгипту, де коханий Захар зробив їй пропозицію.
За цих десять днів відпочинку вона, здається, прожила ціле життя. Море, спокій, поруч завжди Він, усі 24 години. В якийсь момент Христині хотілося, щоб її хтось ущипнув, щоб зрозуміти, чи це, бува, не сон.
В останній день вони гуляли по вечірньому пляжу, Захар відкрив долоньку, а там, в мушлі, виблискувала каблучка. Та щастя затьмарював той факт, що коханий уже 8 років живе в Америці і знову змушений туди їхати.
– Не сумуй, кохана, я повернусь в кінці вересня, і ми почнемо робити відповідні документи. Ми обов’язково будемо разом, – ніжно шепотів Захар, а Христина плакала, але вірила.
Вони зустрічалися вже два роки. За цей час Захар прилітав в Україну по 3-4 рази на рік. Закохався Захар в Христю ще в школі, та дівчина не звертала на нього ніякої уваги, оскільки він був молодшим від неї на шість років.
Батьки Захара виграли Зелену Карту в Америку вісім років назад, виїхали усією сім’єю.Христя жила своїм життям, вивчилася на вчительку, і весь свій час, і всю любов віддавала дітям, тому і не вийшла заміж до своїх 34-х.
Виявляється, у сеpці Захара все ще жевріли почуття до Христини, весь цей час він слідкував за нею в соцмережах і знав, що вона досі одна.
Якось наважився написати перший, вона відповіла… А далі були шалені два роки поїздок Україна-Америка.
Христину теж захопив полон почуттів, але її і далі лякaла їх різниця у віці. Вона хвилювалася, що на це скажуть батьки Захара.
Але Захар її заспокоював, мовляв, нічого страшного, адже в Америці ще не таке можна побачити. Батьки будуть раді, що я нарешті остепенився.
Христя повірила, але в душі оселилася тривога, і як виявилось, не даремно.
Захар полетів в Америку в липні, обіцяв повернутися в вересні. І повернувся, але … аж через два роки.
Не відповідав на дзвінки і повідомлення в соцмережах. В Америці він ніби розчинився, зник. А разом з ним зникло і бажання жити в Христини. Дівчина уже ж приміряла весільну сукню і уявляла, скільки діточок буде у них з Захаром. Христині здалося, що це справжнє почуття прийшло до неї тому, що вміла чекати, не розмінюючись на випадкові зустрічі з випадковими чоловіками.
Вона не пам’ятає, як прожила рік. Нікого не чула і не бачила, все задавала собі питання «Чому?», «За що?».
Через рік Христина нарешті взяла себе в руки і почала потрохи відновлюватися. Ще один рік пролетів непомітно, як один день, вона не знала для чого їй тепер жити.
Почала аналізувати, що ж могло трапитись. Може, лихо яке трапилося, а вона і не знає.
Він з’явився так само неочікувано, як і зник. Святкував свій день народження (у вересні) і вирішив написати Христі коротке повідомлення: «Привіт. Я знову вдома. Ти як?»
Летіла до нього, не чуючи землі під ногами. Навіть не спитала, чому пропав на довгих два роки.
В той вечір Христя була найщасливішою. А потім Захар знову зник. Подзвонив через місяць.
– Знаєш, забув тобі сказати – у мене є син, вісім місяців. З його мамою я не одружився, але від сина не відмовляюся. Можеш мене привітати.
Христина поклала слухавку. В душі було відчуття порожнечі. Вона просто не розуміла, за що він так з нею, чим завинила. Чи то в наш час це нормально?
Була ще одна безсонна ніч. Їй уже тридцять шість, а якесь дівча народило від її коханого дитину. А вона ж так мріяла про дітей.
Не судилося, принаймі з цим чоловіком. Христя взяла до рук телефон і зробила те, на що не наважувалася уже багато років – витерла усі контакти з усіх соцмереж, все, що пов’язувало її з Ним. Тепер у її житті місця для Захара немає. Вона спробує бути щасливою, але тепер уже без нього.
Фото ілюстративне – BlogNews.
