Можна сказати, що наша сім’я живе добре. У шлюбі ми вже 14 років, у нас є двоє дітей. Мій чоловік вже багато років їздить на заробітки, заробляє непогано. За цей час ми збудували будинок, зробили в ньому ремонт. Але Михайла вдома немає по пів року, тоді на мені все господарство.
В нашій родині так заведено, що чоловік допомагає своїй мамі і своїй сестрі. Коли він приїжджає з заробітків, він виділяє їм певну суму. А коли його немає, я завжди приходжу їм на підмогу: приїжджай, відвези, привези. Мені взагалі не важко, адже це рідні люди для мого чоловіка. Стосунки у нас хороші, свекруха для мене – друга мама. Раніше чоловік і сестрі допомагав матеріально, поки вона заміж не вийшла.
У вересні у мене був день народження і чоловік купив мені авто, невеличке, недороге. Це щоб я могла бути мобільнішою, адже наш будинок знаходиться за містом. Дітей в школу відвезти, до свекрухи з’їздити.
Світлана, сестра мого чоловіка, відразу приїхала до нас подивитися на покупку і сказала, що мені ця машина не потрібна. А ще, дорікнула мене, що я дуже багато витрачаю грошей. А мій чоловік їй відповів, що я можу витрачати скільки захочу.
Ми про цю розмову забули. А нещодавно я дізналася, що свекруха з грошей, які чоловік їй дає оплачує комунальні послуги і кредит своєї доньки.
Світлана теж живе в своєму будинку, народила дітей, завела собак і не тягне це все господарство. Чоловік у неї здебільшого безробітний, вічно міняє роботу. Я, якщо чесно, з ним особливо і не спілкуюся.
Що ж це виходить – моя сім’я батька сімейства не бачить по пів року, а хтось сидить на дивані і отримує допомогу в оплаті кредиту і комуналку.
Добре живуть. Тепер думаю, розповідати чоловікові чи ні. З одного боку гроші ми даємо свекрусі, їй і вирішувати куди їх подіти. З іншого боку, якщо їй гроші не потрібні, то я знайду їм застосування. Я припускаю, що чоловікові теж це не сподобається.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
