fbpx
Життєві історії
У тата був день народження, він запросив нас і брата в дружиною. Так брат сказав, що або приходимо ми, або вони, тому що його Наталя зі мною бачитися на хоче

У мене є рідний брат, який на п’ять років молодший за мене. Ми завжди з ним добре розумілися, довіряли один одному. Батьки багато працювали, тому вихованням брата з дитинства займалася я. Коли ми виросли, то теплі відносини залишилися.

Ми обоє відразу після школи почали жити окремо від батьків, я ось п’ять років тому вийшла заміж, а він просто знімав квартиру, спочатку з друзями, а потім один, поки не вирішив одружитися.

Ми з братом часто їздили один до одного в гості, разом відпочивали, він подружився з моїм чоловіком. До батьків теж часто всі разом приїжджали, він хресний мого старшого сина.

Батьки дали нам однакові стартові позиції, полягали вони в оплаті вищої освіти за спеціальностями, які ми вибрали самі. Це дозволило нам з братом влаштуватися на хороші роботи, які нам ще й подобалися, що в наш час рідкість.

Ми батькам теж допомагали однаково, ділили на двох всі витрати. Батьки вже на пенсії, ми у них пізні діти, без нашої допомоги їм би було дуже важко.

Разом ми скидалися і на відпочинок батьків, і на ремонт, і на інші потреби. Але якщо хтось не міг в один місяць виділити суму, то просто вкладав більше в наступному. Ніколи не було ніяких розбирань. А питання про те, щоб їм не допомагати, взагалі не стояло з того моменту, як вони вийшли на пенсію. І так до останнього працювали.

Домашні справи по дому і дачі теж робили все разом. Коли батьки затіяли ремонт дачі, то їздили туди всі разом, мій чоловік, брат і батько займалися будівельними роботами, а ми з мамою прибирали, готували їжу і приводили в порядок ділянку. Я так докладно розповідаю, щоб було зрозуміло, після мого заміжжя нічого не змінилося і такий стан справ брата цілком влаштовував.

А потім брат вирішив одружитися. Привів в нашу родину Наталю. Особисто мені вона не сподобалася, тому що я вважала, що брат міг би знайти і красивішу, але я мовчала. З лиця воду не пити, адже головне, щоб людина була хороша і брата любила. Мама ж прийняла її як рідну.

Весілля зіграли швидко, великого і пишного торжества молоді не хотіли. Ми подарували їм гроші, вони додали свої і полетіли відпочивати. А потім повернулися і стали жити. Ось тут Наталя і почала проявляти свій характер.

Почалося все з того, що ми з братом обговорювали, яку путівку купити батькам. Ми робили вже не перший рік, розглядали різні варіанти, майже вже зупинилися на одному, але влізла Наталя.

– А чому путівку повинні оплачувати і ми теж? У нас зараз грошей немає. Ми накопичуємо на житло.

Брат щось спробував їй заперечити, але я звернула тему і поїхала додому. Мені влазити в їх розбирання не хотілося. Увечері мене набрав брат, пом’явся і сказав, що половину путівки оплатити зараз не зможе, тому що вони насправді вирішили відкладати на квартиру, яку незабаром збираються взяти в кредит.

Ми з чоловіком піднапружились, але оплатили путівки. Брат пообіцяв розрахуватися протягом декількох місяців. В принципі, не питання. Зрозуміло, що у них молода сім’я, треба обзаводитися своїм житло.

Потім вона відмовилася їхати допомагати не дачу, тому що «це не наша дача, чому я повинна витрачати на неї час». Не повинна, але тебе попросили допомогти. Брат приїхав один і майже весь день провисів на телефоні, тому що Наталя надзвонювала, з’ясовуючи, коли він повернеться назад і чому так довго.

Моє ставлення до неї зіпсувався після цієї дачі, хоча потім було ще багато всього в такому ж дусі. Нічого їй не висловлювала, братові теж, але спілкування намагалася звести до мінімуму. Крапкою стало, коли Наталя заявила, що більше скидатися на утримання батьків вони не будуть. Мотивувала вона це тим, що ми живемо в своїй квартирі, а їм ще треба своїм житлом обзавестися.

Те, що квартира, в якій ми живемо, належить моєму чоловікові і батьки до неї ніякого відношення не мають, її не цікавило. Я намагалася пояснити, що батьки у нас з братом спільні. Можна якось придумати, щоб їх внесок був меншим, але зовсім не допомагати – так не годиться. Навіть коли я в декреті була, ми все одно сумлінно вкладали половину.

Але Наталя стояла на своєму, у них грошей немає взагалі. Їм треба думати про свою сім’ю, а батьки отримують пенсію, до того ж ми будемо допомагати. Брат мовчав. Це мені найбільше не сподобалося.

Я сказала дружині брата, що взагалі-то це не її справа, як ми допомагаємо нашим батькам. Це питання я б вважала за краще обговорювати виключно з братом. Тим більше, що вона вже п’ятий місяць сидить без роботи, тому не їй вирішувати фінансове питання.

В цій ситуації брат став на сторону своєї дружини і заявив, що я повинна вибачитися перед нею, чого я робити, зрозуміло, не збиралася. З того дня ми більше не спілкувалися.

У брата зіпсувалися стосунки не тільки зі мною, але і з батьками. У тата був день народження, він запросив нас і брата в дружиною. Так брат поставив умову, що або приходимо ми, або вони, тому що Наталя зі мною бачитися на хоче, сам брат теж.

Але батьки сказали, що ми будемо в будь-якому випадку, а вони можуть приходити або не приходити, запрошення є, а далі тільки їх воля. Вони не прийшли. Більш того, брат батька навіть не привітав дзвінком на день народження, написав лише коротке повідомлення.

Батьки через це дуже переживають, але він з ними спілкуватися не хоче, образився. Я братові кілька разів намагалася телефонувати, але він скидав. Ось так через одну Наталю розпалася наша дружна сім’я.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page