fbpx

У сина був день народження. Я зібрала повну сумку продуктів і поїхала до них в гості. В конверт поклала 500 гривень. Невістка накрила на стіл, ми сіли обідати. В гостях були і мої свати, батьки Світлани. І тут невістка мене при всіх питає, коли я збираюся оформити квартиру на Олексія

25 років тому мій син одружився і привів невістку додому. Олексію було 20 років, Світлані 18. Невдовзі у них народився син, через три роки ще один. Внуків я дуже любила, але невістка не дозволяла мені проводити з ними багато часу.

Квартира у нас була трикімнатна, її в свій час отримав мій чоловік. А відколи його не стало, ми жили з сином вдвох, поки він не привів Світлану. Невістка відразу сказала, що хоче, щоб побут у нас був окремий. Я не зовсім розуміла, як на одній кухні ми маємо порізно готувати їжу, та й зрештою, скільки мені одній треба. Але їли ми кожен свою їжу, з часом на кухні з’явився ще один холодильник.

Я на все погоджувалася заради щастя сина і спокою в його сім’ї. Хоча часом було і нелегко дивитися, як в твоїй квартирі хазяйнує невістка, яка за великим рахунком нічого туди не придбала, бо прийшла на все готове. В їхню кімнату я не заходила місяцями, ми зустрічалися найчастіше на кухні. Коли невістка готувала щось смачне, жодного разу не запропонувала мені сісти з ними до столу.

Прожили ми разом майже 10 років, а потім моя мама занедужала і я переїхала до неї в село. Жила я там два роки, лише інколи приїжджаючи додому, а потім, коли мами не стало, я зробила в будинку ремонт і повністю переїхала туди на постійне проживання. Завела господарство, город, а квартиру залишила дітям.

Так пройшло ще 15 років. Син з внуками хоч і нечасто, але приїжджали до мене, а Світлана була за весь цей час в селі всього кілька разів. Я постійно передавала їм городину, свіжі яйця і м’ясо.

А цього року на початку вересня у сина був день народження. Я зібрала повну сумку продуктів і поїхала до них в гості. В конверт поклала 500 гривень (з пенсії дати більше важко), але щоб не з пустими руками і прийшла вітати сина. Невістка накрила на стіл, ми сіли обідати. В гостях були і мої свати, батьки Світлани.

І тут Світлана мене при всіх питає, коли я збираюся оформити квартиру на свого сина. Справа в тому, що я хоч і залишила їм житло, але за документами квартира досі належала мені.

Ніби нічого такого в цьому запитанні і немає, але мені чомусь стало від цього дуже неприємно. Олексій у мене єдиний син, зрозуміло, що рано чи пізно все моє майно дістанеться йому. То ж навіщо мене підганяти? Мені вирішувати, коли, що і кому переписувати. Чи я може не права?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page