fbpx
Життєві історії
У Світлани Григорівни дві доньки, а квартира лишня – одна. Якось ввечері вони зібралися на сімейну нараду: старша донька Оксана з чоловіком, менша донька Ірина і мати з батьком. Світлана сказала, що старша донька поживе в квартирі 5-7 років, назбирає грошей і стане на ноги, а потім з’їде. І Ірина потім так само – 5-7 років, а потім з’їде. А далі старенькі батьки будуть здавати квартиру в оренду, бо на одну пенсію жити буде важко. Всі погодилися і батьки вручили ключі від квартири щасливому зятю. Минуло 10 років, а Оксана з чоловіком і двома дітьми й досі живуть в квартирі. Тоді Ірина набралася сміливості і пішла до батьків

– Ми з моїми дочками ще давно домовилися, з самого початку, – розповідає пенсіонерка Світлана Григорівна. – Що їх, дітей, у нас двоє, а зайва квартира – лише одна! Тому жити в ній вони будуть по черзі, бо так вже склалося. Спочатку старша донька Оксана на ноги встане, на своє житло назбирає грошей, потім молодша Ірина точно так же. А там подивимося, далі вже, як життя складеться. Ми з чоловіком в майбутньому думали здавати квартиру, щоб отримувати надбавку до пенсії, бо зараз на пенсію не дуже проживеш.

«Зайву» квартиру Світлана Григорівна отримала в спадок рівно десять років тому. Старшій її дочці, Оксані, тоді як раз виповнилося двадцять шість. Оксана збиралася заміж і чекала вже тоді дитину. Молодша дочка, Ірина, тоді ще тільки закінчувала школу.

– Так продай ти цю квартиру, якщо вже так хочеш дітям своїм допомогти, і гроші поділи дівчатам навпіл! – радила на той час її найкраща подруга. – Це буде найкраща допомога дітям, на мою думку. І нікому не образливо буде, бо справедливо!

Але Світлана Григорівна продавати квартиру зовсім не хотілося. Навіщо дочкам гроші за пів квартири? Житла на ці гроші не купити. Брати кредит Оксана, яка чекає дитину, ні Ірина, яка навчається найближчим часом точно не будуть. Чекати, коли підросте і збереться заміж Ірина? Але Оксані вже й зараз жити особливо ніде.

Тоді Світлана Григорівна з чоловіком і придумали цей, здавалося б, бездоганний план. Спочатку одна дочка поживе, назбирає грошей на перший внесок. Потім вона візьме квартиру свою в кредит і з’їде, а в квартиру заселитися молодша Ірина. І теж не назавжди, а поки не стане на ноги, назбирає грошей і нехай собі квартиру бере к кредит, якщо матиме чоловіка без власного житла. Років п’ять-сім одна, потім стільки ж – інша. А там буде видно. Якщо все буде добре, то й до пенсії копійка добра буде з оренди житла для стареньких.

Зібрали сімейну раду – Ірина, Оксана з чоловіком, мати з батьком – і виклали всім цей план на найближчі роки. Заперечень ні в кого не було. Ключі урочисто вручили зятю, і вже через тиждень Оксана з чоловіком переїхали в люб’язно надане батьками житло.

Якось дуже швидко пролетіли десять років.

Оксана з чоловіком і тепер уже двома синами і раніше живе в тій квартирі. Грошей вони особливо не накопичили – крім, хіба що, якихось пару десяток тисяч гривень, які, як крапля в морі. Живуть досить-таки скромно вони зараз, останнім часом у чоловіка проблеми з роботою, почали сперечатися між собою ще й через безгрошів’я.

Ірині вже скоро двадцять вісім, вона живе на орендованій квартирі, зустрічається з молодим чоловіком і збирається заміж. Кілька разів вона вже підходила і до батьків, і до сестри з питанням – коли настане її черга жити в квартирі. Оксана відводила очі, Світлана Григорівна розводила руками і вмовляла молодшу дочку почекати ще трохи.

Але тепер відкладати вже нікуди –  Оксана чекає дитину, вони з молодим чоловіком подали заяву до РАЦСУ.

– Загалом, ми з чоловіком подумали, і вирішили – справедливо буде пустити в квартиру зараз Ірину, – розповідає Світлана Григорівна. – Оксані з сім’єю веліли протягом місяця звільнити житло.

– А куди вона поїде?

– Батько сказав, якщо зовсім нікуди – ну, може прийти до нас в нашу двокімнатну квартиру. Але тільки, зрозуміло, вона з дітьми. Чоловік її нехай йде куди знає.

Оксана засмучена, не очікувала такого повороту зовсім. Вона дуже ображається на батьків.

– Так, ми не змогли накопичити грошей! – сумним голосом розповідає Оксана. – Ми намагалися! Але з двома дітьми не так це просто. То одне, то інше. Але батьки що, краще, чи що? Якби вони свої квартири купили, хоч одну, можна було про щось говорити. А так.

Їхати Оксані з сім’єю особливо нікуди. Можна зняти квартиру десь на окраїні міста, але що тоді з дітьми? У своєму районі вони звикли до садка, школи. Це не так просто – знятися з насидженого місця і відправитися кудись.

-Батьки придумали щось нерозумне зовсім! – ображається Оксана.

Чому б молодшій сестрі чи не пожити на орендованій квартирі? Дітей у неї поки немає, а коли буде – яка різниця новонародженому, де жити?

Проблема ще й у тому, що зараз у неї не найкращий період у відносинах з чоловіком. Розлучатися Оксана не хоче.

Світлана Григорівна сама вже не знає, що робити, але ж обіцяли дітям і свою обіцянку хочуть зчоловіком виконати сповна. Батьки не вважають, що вони в чомусь винні, бо тоді на сімейній нараді усі з ними погодилися і до сьогоднішнього дня усіх все влаштовувало. Але сумно, що тепер в родині одні непорозуміння і образи. А як тут вчинити, щоб усі були задоволені і щасливі?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook