Мені не раз доводилося чути, що дві господині в одному домі не уживаються, але думала, що це мене якраз і не торкнеться. У мене доволі спокійний, врівноважений характер. Батькам Олександра я відразу сподобалася при першому знайомстві, і вони нічого не мали проти, що після весілля ми, через те, що у нас немає свого житла, будемо жити у них.
З майбутнім чоловіком зустрічалися два з половиною роки, обоє працюємо, вирішили, що пора створювати сім’ю. Мені 25 років, чоловікові – 27.
Але коли стали жити разом, свекруху як підмінили. Все їй не так, всім незадоволена. Постійні закиди і зауваження по дрібницях, то приготувала не те, то повинна прати тоді, коли її немає вдома і не займати ванну. Останнім часом свекруха вирішила, що я багато грошей витрачаю на косметику і одяг, хоча це не так, та й яке вона має право розпоряджатися моїми грошима і вказувати, що мені купувати.
Чому я повинна на цьому економити? Поскаржилася чоловікові, він сказав, що поговорить з нею, але нічого не змінилося. Чи то він не захотів маму засмучувати, чи то вона не послухала його.
Останнім часом я стала затримуватися на роботі, приходжу пізно. Свекруха спочатку мовчала, а тепер стала накручувати чоловіка проти мене, доводити, що я йому зраджую. Почалися сварки, чоловік вимагає звільнятися з роботи, якщо доводиться переробляти, каже, що в мою зраду не вірить, просто турбується про моє здоров’я.
Але я знаю, що поки свекруха не підняла цю тему, не стала натякати, що я у мене хтось завівся, чоловік нормально ставився до того, що я затримуюся на роботі, адже це непогано оплачується. Навпаки, був задоволений, що у мене така велика зарплата, а тепер раптом вимагає негайного звільнення. Ще я підозрюю, що свекруха розповідає про мене всякі неприємні речі своїм подругам.
Намагаємося обоє заробити на перший внесок своєї квартири, хоча у батьків чоловіка трикімнатна квартира і можна було б жити разом, якщо б були нормальні відносини, крім нас у них нікого немає. Мої батьки живуть в однокімнатній квартирі з молодшою сестрою, якщо платити за орендоване житло, тоді покупка свого не скоро буде, так що доводиться терпіти.
Поки жити ніде, почекати з дитиною було наше спільне з чоловіком рішення, але свекруха і тут втрутилася, стала говорити йому, що я не планую з ним жити довго, тому й не хочу народжувати. Я навіть боюся уявити, як я буду з маленькою дитиною підлаштовуватися під її розклад, коли готувати, а коли прати. Якщо і далі так буде, доведеться все-таки шукати житло.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
