Як тільки ми з чоловіком одружилися, ми стали жити в моїй квартирі. Житло мені дісталося у спадок від бабусі.
Квартира знаходилася в старому будинку, без ремонту, але ж двокімнатна. Не кожному щастить на старті мати власне житло.
Я сподівалася, що після весілля чоловік займеться ремонтом, хоча б косметичним.
Та до нас прийшла його мама і сказала, що оскільки квартира належить лише мені, то вони не мають наміру вкладатися в чуже майно.
Я взагалі не розуміла, до чого тут мама Ярослава, адже у нас тепер своя сім’я, і ми маємо разом все робити, двоє.
Проте чоловік маму свою послухав, і сказав, що нічого робити в цій квартирі не буде, бо тут нічого йому не належить.
Натомість він запропонував продати її і купити щось нове, краще.
Цю ідею підхопила і свекруха. Вона придумала такий план: я продаю свою квартиру і ми починаємо будувати будинок. А тим часом ми можемо пожити у них в їхньому будинку.
Я не хотіла погоджуватися, бо ніколи не хотіла жити з батьками – ні з своїми, ні з чоловіковими, але Ярослав наполіг, що так буде краще для всіх.
До того ж, я вже чекала дитину. Чоловік переконував мене, що його мама нам допоможе з малюком.
І я погодилася – продала квартиру, і переїхала до свекрів. За виручені гроші чоловік почав будувати будинок для нас.
Не можу сказати, що мені було дуже погано у свекрухи, але і дуже добре теж не було.
Поки у нас були гроші, будівництво просувалося, а потім як мої гроші закінчилися – все призупинилося.
Я сподівалася, що чоловік почне рухатися, можливо, навіть за кордон поїде, але Ярослав не поспішав щось робити. Ми жили в його мами, і його все влаштовувало.
У свекрухи ми прожили понад 10 років, а потім я вирішила, що пора наш будинок добудовувати.
Я сказала чоловікові, що хочу їхати за кордон, щоб заробити решту грошей, яких нам не вистачає. Він був не проти, мовляв, хочеш – їдь.
Але тут раптово стала на диби свекруха. Вона сказала, що моя донька ще занадто маленька, щоб залишитися без мами.
Що мені робити, я просто не знаю? Як завершити будівництво?
Чи мені доведеться з таким чоловіком довіку жити з свекрухою?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Я стала помічати, що моїй невістці хтось часто телефонує. Вона виходить з кімнати і йде розмовляти, щоб ніхто не чув. Потім одягається, виходить з дому, а повертається дуже щасливою і з гарним настроєм. Одного разу я таки наважилася і прямо запитала Олену в чому причина таких походеньок
- Два місяці тому я на пенсію вийшла. Так зраділа тому, думала відпочину. Та чоловіка мого наче хтось підмінив. Важко мені з ним, хоч бери й розлучайся на старості років
- Нещодавно нам з Італії прийшла звістка, що мама чоловіка там в лікарню потрапила, і треба, щоб хтось туди поїхав до неї. Зовиця ще рік тому виїхала з дітьми в Канаду, тому вона зразу сказала, що зараз поїхати в Італію їй не вийде. Мій чоловік теж не зможе виїхати, а інших родичів у свекрухи просто немає. Я зразу зрозуміла, що ця особлива місія – догляд за свекрухою, випаде на мене, бо просто більше нікому
- Сусідка мені розповіла, що Степан хлопець хороший, і батько у нього людина справедлива, але от мама нам життя не дасть, такий от у неї характер, її всі люди в селі стороною обходять. Але Степан обіцяв, що з часом ми побудуємо свою хату і переїдемо, тому з батьками ми будемо жити недовго. Я вийшла заміж, але пошкодувала про це
- Донька моя довго не могла няню для дитини знайти, а дуже спішила вийти на роботу після декрету, бо у неї висока зарплата. Пошуки няні затягнулися і зять запропонував мені тимчасово посидіти з їх дитиною, поки вони когось знайдуть. Я, звісно, погодилася, але тоді ще не знала, як обернеться це все