fbpx

У свекрухи ми прожили понад 10 років, а потім я вирішила, що пора наш будинок добудовувати. Я сказала чоловікові, що хочу їхати за кордон, щоб заробити решту грошей, яких нам не вистачає. Він був не проти, мовляв, хочеш – їдь. Але тут раптово стала на диби свекруха. Вона сказала, що моя донька ще занадто маленька, щоб залишитися без мами

Як тільки ми з чоловіком одружилися, ми стали жити в моїй квартирі. Житло мені дісталося у спадок від бабусі.

Квартира знаходилася в старому будинку, без ремонту, але ж двокімнатна. Не кожному щастить на старті мати власне житло.

Я сподівалася, що після весілля чоловік займеться ремонтом, хоча б косметичним.

Та до нас прийшла його мама і сказала, що оскільки квартира належить лише мені, то вони не мають наміру вкладатися в чуже майно.

Я взагалі не розуміла, до чого тут мама Ярослава, адже у нас тепер своя сім’я, і ми маємо разом все робити, двоє.

Проте чоловік маму свою послухав, і сказав, що нічого робити в цій квартирі не буде, бо тут нічого йому не належить.

Натомість він запропонував продати її і купити щось нове, краще.

Цю ідею підхопила і свекруха. Вона придумала такий план: я продаю свою квартиру і ми починаємо будувати будинок. А тим часом ми можемо пожити у них в їхньому будинку.

Я не хотіла погоджуватися, бо ніколи не хотіла жити з батьками – ні з своїми, ні з чоловіковими, але Ярослав наполіг, що так буде краще для всіх.

До того ж, я вже чекала дитину. Чоловік переконував мене, що його мама нам допоможе з малюком.

І я погодилася – продала квартиру, і переїхала до свекрів. За виручені гроші чоловік почав будувати будинок для нас.

Не можу сказати, що мені було дуже погано у свекрухи, але і дуже добре теж не було.

Поки у нас були гроші, будівництво просувалося, а потім як мої гроші закінчилися – все призупинилося.

Я сподівалася, що чоловік почне рухатися, можливо, навіть за кордон поїде, але Ярослав не поспішав щось робити. Ми жили в його мами, і його все влаштовувало.

У свекрухи ми прожили понад 10 років, а потім я вирішила, що пора наш будинок добудовувати.

Я сказала чоловікові, що хочу їхати за кордон, щоб заробити решту грошей, яких нам не вистачає. Він був не проти, мовляв, хочеш – їдь.

Але тут раптово стала на диби свекруха. Вона сказала, що моя донька ще занадто маленька, щоб залишитися без мами.

Що мені робити, я просто не знаю? Як завершити будівництво?

Чи мені доведеться з таким чоловіком довіку жити з свекрухою?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page