Відколи дочка вийшла заміж, ми з чоловіком живемо самі в нашій квартирі, з весни одинадцятого року, сім із половиною років вже. Квартира у нас маленька, двокімнатна. Ми в ній ремонт зробили під себе не суперкрутий, звичайно, але освіжили інтер’єр. Шпалери поклеїли нові, стелі побілили, поклали ламінат. Ліжко поставили в спальню собі, ми ж все життя на дивані спали…
А тут дочка дзвонить і заявляє – ми, мовляв, із Денисом подумали і вирішили пожити у вас! Ви ж не проти?
Доньці тридцять років і до цього часу вони з чоловіком жили в орендованій квартирі. Розмови про іпотеку у них йдуть із самого початку. Ще до весілля планували збирати перший внесок, але де там… То одне, то інше, зрештою, час іде, а вони все в тій же чужій квартирі, за яку платять, між іншим, чималі гроші.
За сім років вони скільки грошей переплатили, на половину квартири вистачило б… Тепер їм оренду підняли, от вони про нас і подумали. Я, чесно кажучи, не в захваті від цієї ідеї, розумом все розумію, але мені так не хочеться зараз з молодими з’їжджатися, ти б знала! У нас уже з чоловіком свій уклад. Я спати лягаю рано, при світлі спати не можу, а він то читає півночі, то передачі якісь дивиться. Як ми з ним будемо в одній кімнаті тулитися? Ні телевізор подивитися нормально, нічого.
Вони ж не на кілька місяців до нас збираються, донька каже, звичайно, що намагатимуться збирати якнайшвидше. На її зарплату житиме, його відкладатиме. Але в будь-якому разі років три-чотири все це займе, не менше. А скільки їх, тих років, взагалі лишилося…
Донька мене заспокоює, каже, що вони з чоловіком удома майже не бувають, увечері приходять, перекусять чогось і спати. Може, в такому режимі й нічого… Хоча ось теж, я о десятій спати лягаю зараз, а вони тільки в цей час з роботи прийдуть, воду ввімкнуть, каструлями загримлять. Не розслабишся у своєму будинку!
Найцікавіше, що у сватів трикімнатна квартира, але там брат зятя із дружиною та дитиною. Наших там точно не чекають. Чоловік каже – доведеться, мабуть, потіснитися… А я прямо не хочу, і все! Але ж це неправильно, мабуть, не пустити рідну дочку? Тим більше, що вона тут, у квартирі, прописана взагалі…
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
