– І що вони собі, взагалі, таке придумали?! – щиро не розуміє 56-річна Валерія Петрівна. – Уявляєш, вони зібралися брати житло в кредит! Ні, ну я розумію, коли людям зовсім жити ніде, тут вже, хочеш – не хочеш, доводиться щось вирішувати. Але нашим дітям це точно не потрібно! У свахи двокімнатна квартира, плюс дача хороша – великий будинок, в якому і взимку жити можна.
У нас з чоловіком – трикімнатна квартира, машина, гараж. Кажу доньці – ну для кого ж все це, зрозуміло, все ваше буде з часом! Навіщо вам потрібен цей кредит?! Але вони нікого не слухають, кажуть, хочемо мати своє…
Дочці Валерії Петрівни, Вікторії, двадцять шість, її чоловік трохи старший. Разом вони вже чотири роки, але одружилися недавно. До весілля молоді цілком успішно жили на знімних квартирах, а зараз ось заговорили про те, що потрібно вирішувати житлове питання. Придивилися вже і квартиру в новобудові. У молодих є невеликі накопичення, решту суми планують брати в кредит.
– Збирати не вміють абсолютно! – зітхає Валерія Петрівна. – Що моя Віка, що зять. Відмовити собі ні в чому не можуть. Кафешки, кінофільм, обновки всякі, не вельми потрібні. Говорять, мовляв, кредит дисциплінує! Зараз у них гроші йдуть як крізь пальці, невідомо на що, а з кредитом ніби як будуть йти на добру справу. Зарплату отримали, мовляв, частина відразу в банк, на решту жити…
Теоретично все виходить легко і просто, зять порахував: одну зарплату молоді планують віддавати банку, на другу жити. Ну так, доведеться економити, особливо в перші кілька років. Відмовитися від дорогих поїздок, спонтанних покупок, небюджетних хобі та розваг. Їду готувати вдома, брати з собою на роботу в контейнері. Продукти закуповувати за списком, обходитися без делікатесів, спортом займатися на безкоштовних тренажерах в парку.
Перший час напевно доведеться важко, вважає зять, а потім вони звикнуть. А там, дивись, зарплату збільшать, ну або роботу можна буде іншу знайти, більш високооплачувану. Вони ж не сидять на місці, розвиваються, ростуть як професіонали. Далі буде легше!
– Так-так, так легко прямо з кредитом роботу змінити! – журиться Валерія Петрівна. – Триматися будете усіма силами за те, що є, і крок в сторону боятися зробити. А з декретом що? Ви дітей плануєте народжувати?
З приводу дітей молоді не проти, але, якщо зараз ввяжуться в виплати, це питання доведеться відкласти на довгі роки. Валерію Петрівну це засмучує. Вік дочки, звичайно, ще дозволяє тягнути і відкладати, але нічого хорошого в цьому немає.
– У сусідки он дочка так довідкладалася! – сумно розповідає вона. – Тридцять вісім років, дітей немає. Раніше теж все не час було, то кар’єра, то ремонт, а тепер– не виходить. В результаті чоловік пішов до секретарки, яка від нього народила. Тому що все треба робити вчасно!
Сваха, Катерина Данилівна, повністю згідна з Валерією Петрівною – не потрібен дітям цей кредит, зайві клопоти! Катерина Данилівна взагалі планує відремонтувати свій дачний будинок і виїхати туди на пенсії жити. А квартиру залишити молодим – нехай живуть. Жити на одну зарплату, у всьому собі відмовляти, коли у батьків стільки нерухомості – просто нерозумно.
– Не беріть ви цей кредит! – хором умовляють молодих свекруха і теща. – Кращі роки життя будете у всьому собі відмовляти! Живіть поки так, народжуйте дітей. Потім спадок отримаєте, і не потрібно ніяких кредитів!
– Ну який спадок! – зітхають молоді. – Живіть довго і щасливо, ми самі собі заробимо! Не треба нам вашого!
Молоді щиро вірять, що роблять все правильно – йдуть і заробляють самі. Але батьки, в яких є купа нерухомості, і немає інших спадкоємців, вважають що це дійсно нерозумно.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
