Що ж…
Свого часу я дуже любив грати в одну іграшку.
Основним завданням було вигравати в нелегальних гонках і тікати від копів. Ось, власне, другою справою я дуже любив займатися. Джерело
І ось недавно знову встановив дану гру. Сиджу, граю, згадую, як трава була зеленішою, і як світ був краще…
Підбігає племінник, 4 роки:
– О, можна і мені пограти?
– Ну сідай.
Пояснюю йому, що й до чого.
Через деякий час за ним починають гнатися поліцейські.
– Ти навіщо швидкість скинув? Вони тебе зараз зловлять!
Читайте також:“Я ТЕБЕ НІКОЛИ НЕ ЛЮБИВ!”: МОЖНА ВБUТИ ЛЮБОВ. ПРОСТО СЛОВАМИ. І ВОСКРЕСИТИ ЇЇ НЕМОЖЛИВО
– Вони ж поліцейські! Ти що, хочеш як погані дядьки від поліції бігати?
І дивиться на мене з підозрою такою.
А я що? Знизав плечима і пішов роздумувати над тим, що нинішнє покоління нічого не тямить у відеоіграх…
Але гордість за племінника і сором за свої знущання над бідними поліцейськими я вловив…
