Я готувалася до свят, аж тут чую телефонний дзвінок. Тітка Лідія запитала, чи можна прийти їй до нас в гості.
Пропозиція мені здалася дивною, адже субота перед Великоднем – не найкращий час, щоб ходити в гості.
Тітка Лідія – рідна сестра моєї свекрухи. Відверто кажучи, спілкуватися з нею нам зовсім не хочеться – вона нав’язлива до неможливості, як правило, кожен її візит закінчується для нас не дуже добре.
Прийшла вона до нас в суботу зранку, я запропонувала їй чай. Тітка відразу прийнялася до діла, сказала, за чим прийшла.
Свекруха їй похвалилася десь при нагоді, що ми дуже добре живемо, нещодавно машину купили, і ремонт в квартирі зробили.
От тітка і вирішила, що позичити їй 5 тисяч гривень для нас не буде проблемою.
Вона нам стала скаржитися, що її чоловік взяв в банку кредит, а тепер цей кредит їм нема чим платити.
У тітки Лідії троє дітей. Старшому синові – 14 років, а молодшому – всього 4 роки.
Чоловік часто випиває і ніде не працює. Перебивається випадковими заробітками.
Тітка Лідія теж ніде не працює. Вона вважає, що вона створена тільки для того, щоб бути мамою.
У неї багато родичів і всі ми їм допомагаємо. Але не грошима.
Ми привозимо шкільне приладдя і канцелярію для дітей. Купуємо і привозимо одяг. Тільки ось користі від цього немає. Діти речі не бережуть, їх часто просто викидають, а не перуть.
Тітка Лідія цим не переймається, а навіщо, якщо добрі родичі потім ще привезуть.
Цього разу вона просила у нас п’ять тисяч гривень.
Ці гроші у нас були, але я не зовсім розуміла, чому я маю їх віддавати тітці, якщо я впевнена, що нам вона їх не поверне.
Чоловік сказав, що стільки він дати не може. Може дати тільки тисячу гривень.
Така сума здалася тітці дуже маленькою, вона стала просити, щоб ми позичили для неї ці гроші у когось.
Мій чоловік відмовився, він нагадав своїй тітці про те, що він неодноразово надсилав їй гроші, але навіть дякую не почув у відповідь.
Допомагати тітці Лідії просто марно. Гроші йдуть як в чорну діру. Дітям одяг ніхто не купує. Всі гроші йдуть на кредити.
Я взагалі не розумію: хто їм ці кредити дає? Адже чоловік тітки Лідії ніде толком не працює.
Мій чоловік вже пробував влаштувати його на роботу до свого друга, так він його підставив: приходив на роботу нетверезий, природно, що з роботи його звільнили.
Тітка Лідія вже так звикла до того, що всі мають їй допомагати, що відмов вона просто не приймає. Вони з чоловіком не хочуть працювати: навіщо працювати, якщо можна попросити гроші у родичів.
Тітка Лідія впевнена в тому, що мій чоловік просто зобов’язаний їй допомагати.
Чому? А тому що, вона сиділа з ним, коли він був маленький. А ще ж вона привозила нам іноді соління та варення. І взагалі, адже у нас так багато грошей: куди нам їх дівати?
Ось як можна спілкуватися з такими родичами?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.