У нас з сестрою два роки різниці, я молодша, ми обидві одружені. Вікторія моя заміж вийшла першою і треба сказати досить вдало. У них з чоловіком дім – повна чаша, живуть вони доволі заможно. Можна сказати, сестрі пощастило.
Я теж вийшла заміж, пішла жити до чоловіка, але не як сестра – в свій окремий будинок, а в двокімнатну квартиру разом із свекрухою. Жити так непросто, але поки іншого виходу немає, грошей на своє житло ми не маємо, до моїх батьків піти не можемо – у них теж двокімнатна квартира, але вони забрали з села бабусю, то ж місця для нас немає.
У спілкуванні з сестрою я бачу дуже велику прірву, вона мене не розуміє. У суботу в магазин з нею ходили, мені нова сумка потрібна. Почала я дивитися в одному відділі. А вона мені – сумка має бути дорогою. Ось підемо у фірмовий магазин, там побачимо!
Ну що, зайшли, звичайно, подивилися, я як глянула на ціни, відразу вийшла з того магазину. Там сумки від 200 доларів. Такі гроші віддавати за звичайну сумку я не готова. А от Вікторія собі там прикупила сумочку, хоча у неї їх є безліч.
Вікторія працює бухгалтером у великій компанії, отримує дуже хорошу зарплату, а чоловік її фінансовий директор якоїсь фірми. У них двоє дітей підлітків, дім, машина, дача, немає боргів та кредитів, а отже, і вагомі причини заощаджувати теж відсутні.
Я ж так не можу, живу 10 років з свекрухою, розумію, що треба щось змінювати, тому не можу собі купити нічого зайвого. Сумку я собі так і не купила, вирішила, що відремонтую стару. А ту тисячу гривень, яку я відклала для себе, я витратила на дітей, купила їм теплі кофтинки на зиму.
На своїх близьких я ніколи не економлю, але на себе мені грошей завжди шкода.
– Це неправильно, – щоразу тлумачить мені сестра. – Жінку, яка не любить себе і вічно на собі заощаджує, ніхто не любитиме! Будь-який чоловік хоче бачити біля себе доглянуту жінку.
Ну так, одягаюся я здебільшого на секонхенді, чоловік якось мені сказав:
– Ну, піди купи ти собі нормальне пальто! Або давай шубу купимо, доки знижки!
Але я відмовилася, бо не розумію, навіщо потрібне нове, коли старе ще цілком можна носити. А вже купувати шуби чи діаманти, це зовсім не моя історія.
Звичайно, всі люди різні, в цьому й привабливість. Я така, як є. Але останнім часом я почала замислюватися – а може, Вікторія має рацію? Може, й справді треба щось міняти у собі?
Ось прямо взяти себе і змусити, почати прямо сьогодні, із покупки собі, коханій, сумки вартістю дві третини зарплати?
– Потрібно підвищувати самооцінку, полюбити себе! – радить мені сестра. – Жінку, яка сама себе не любить, не любитиме ніхто.
Я майже наважилася почати нове життя, в якому я нарешті витрачатиму гроші на себе. Але приїхала я додому, подивилася на нашу невелику квартиру, з якої нам давно пора з’їжджати, і вирішила, що жити для себе час ще не настав.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
