fbpx

У шлюбі з Оленою я прожив 10 років. А потім вона пішла сама на новорічний корпоратив. Після того вона змінила зачіску, перефарбувала волосся, у неї з’явилися нові речі і дорогі парфуми. Дружина стала регулярно затримуватися на роботі, пояснюючи це надуманими причинами. Я зрозумів, що так не має бути, є якась причина і став телефонувати її колегам

Я одружився з Оленою в двадцять років. Майбутнє сімейне життя здавалося мені яскравим і безхмарним. Познайомилися на дні народження нашого спільного друга, зустрічалися майже рік і потім одружилися. Олена була моїм першим коханням, я закохався як кажуть по вуха. Коли мої батьки висловили сумніви з приводу майбутнього одруження, я сказав, що зберу речі і просто піду.

Через рік після весілля у нас з’явився син, а ще через два роки донька. Олену я дійсно дуже кохав. З роками це почуття ставало все сильнішим. Підозрювати її у невірності у мене не було підстав, бо приводу вона ніколи не давала. Я довіряв їй повністю. Навіть коли в нас і виникали якісь непорозуміння на побутовому рівні, ми дуже швидко знаходили спільну мову і мирилися. Так і прожили 10 років. А потім все змінилося.

Олена стала сваритись зі мною на порожньому місці. Вона змінила зачіску, перефарбувалася у неї з’явилися нові речі і парфуми. Дружина стала регулярно затримуватися на роботі, пояснюючи це надуманими причинами. Я став міркувати і прийшов до висновку, що все почалося після корпоративу який був у неї на роботі.

Я вирішив обережно розпитати одного нашого спільного знайомого, який працював з Оленою, про той корпоратив. Від нього я дізнався багато цікавого про свою дружину. Виявляється, на корпоративі вона постійно танцювала зі своїм начальником, а потім вони обоє десь зникли і до кінця вечора їх ніхто не бачив. Загалом досить банальна ситуація, яка зустрічається дуже часто.

Олена шукала будь-яку причину, щоб побути з тим чоловіком. Я вже знав прізвище і адресу його. Залишалося лише впевнитися в усьому. Треба сказати, що відчував я себе недобре. Знання того, що у моєї дружини є інший не залишало для мене перспектив на подальше спільне життя з нею. Але все ж, перш ніж прийняти остаточне рішення про долю нашої родини, я вирішив спочатку поговорити з дружиною. Я безпосередньо запитав її про того чоловіка. У відповідь вона влаштувала мені скандал, звинувачуючи мене у всіх гріхах.

Я почекав ще пару тижнів і в один з вечорів, коли Олена в черговий раз затрималася на роботі приїхав за адресою, яку мені дав наш спільний знайомий. Він сам відкрив мені двері і на моє запитання, де Олена кивнув в бік кухні. Олена сиділа біля столу і пила каву. Побачивши мене, вона аж підскочила, але відразу опанувала себе, сіла на стілець і спокійно сказала:

– Для чого ти сюди прийшов, я кохаю Віктора і залишуся з ним.

Я зробив останню спробу і нагадав їй про дітей. Але вона сказала, що діти залишаться з нею і її новим чоловіком. Але нехай вони трохи поживуть зі мною поки вони налагодять своє життя. У мене більше не було сил і бажання продовжувати розмову. Я сказав дружині, що більше на цю тему розмовляти не буду, що наша розмова остання.

Я мовчки вийшов з квартири, спустився по сходах відкрив двері під’їзду і вийшов на вулицю. Думки в голові змішалися, я не розумів, як таке могло статися. Я навіть не пам’ятаю як дійшов пішки додому на інший кінець міста. Можливо не треба було здаватися, можливо треба було боротися, спробувати її повернути. Але щось мені говорило, що все марно, вона не повернеться. Переді мною знову стояли її порожні байдужі очі. Очі чужої людини.

Коли я приїхав додому, то пояснив дітям, що мама поїхала в тривале відрядження. Я не наважився розповісти їм правду, хоча розумів, що колись це треба буде зробити.

Минув рік. Нас розлучили. Діти живуть зі мною, за весь цей час Олена жодного разу навіть не зателефонувала. Якось увечері в двері подзвонили, на порозі стояла колишня дружина.

– Я пішла від Віктора. Я зрозуміла, що кохаю лише тебе і дуже сильно люблю дітей. Я дуже винна перед вами і прошу у вас пробачення.

Я мовчки вислухав її і пояснив, що її колишнього чоловіка не стало в той вечір в квартирі того самого Віктора. Ще я сказав, що не буду перешкоджати її зустрічам з дітьми, але жити з нею не буду. Олена дивилася на мене пустими очима. Я закрив перед нею двері і вона пішла.

Кілька разів вона телефонувала і просила пробачити її. Її мати приходила до нас декілька разів, так само намагаючись умовити мене пробачити Олену. Але я як і раніше був непохитний, хоча  як і раніше кохав її і розумів, що вже ніколи більше не зможу так нікого покохати.

Олена зараз живе у батьків. Відвідує дітей, намагається налагодити зі мною хоч якісь відносини, сподіваючись, що я її пробачу і ми будемо разом.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – 34.

You cannot copy content of this page