З Дмитром ми у шлюбі живемо 10 років. він дуже добрий батько і чоловік. Ще відразу після одруження він відкрив свою справу, став заробляти чималі гроші.
Живемо ми в його трикімнатній квартирі, маємо троє дітей. Так вийшло, що після одруження, я жодного дня не працювала. адже спочатку сиділа в декретах, а потім діти йшли в перший клас, я весь свій час присвячувала сім’ї.
Тай, щиро кажучи, ніколи у мене й не було потреби працювати, адже чоловік гарно дуже заробляв, грошей нам усім завжди вистачало і 10 тисяч гривень особливої погоди в нашому домі не робили, тому я вирішила присвятити себе сім’ї і нашому дому.
Завжди свіжа їжа на столі, вдома чистота і краса, діти теж доглянуті, та й чоловіка я не обділяла увагою.
А якось мені кума моя каже, чому я нічого не помічаю, що мій чоловік давно вже іншу знайшов, вона працює в нього на роботі, люди про це говорять, а я нічого не помічаю.
Я дуже здивувалася, адже нічого не помічала в поведінці чоловіка. Він завжди після роботи біжить додому, вихідні проводить з дітьми, ми іноді їздимо й самі відпочивати, коли діти з бабусею. Наче ж все добре у нас.
Тепер я стала придивлятися до чоловіка, телефонує йому на роботу щогодини, він сердиться, пояснює, що багато справ. Я не можу почати з ним розмову про це, адже навіть уявити не можу, що це може бути правдою.
За тиждень, що я придивляюся до чоловіка, нічого недоброго я не помітила, та слова куми крутяться постійно в мене в голові. Можливо вона заздрить, що ми добре живемо і тому мені це сказала, чи, можливо, це правда? Я навіть не знаю чи варто з чоловіком починати розмову про це. Що робити не знаю. Але спокою я вже не маю.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
