fbpx
Життєві історії
–  У сестри скоро день народження. Я зателефонувала і запитала, що їй подарувати. Вона сказала – гроші. Але цього разу я принципово не хочу дарувати їй конверт з грошима, адже все одно вона потратить їх не на себе. І так кожного року – навіть не знаю, що робити

–  У сестри скоро день народження. Я зателефонувала і запитала, що їй подарувати. Вона сказала – гроші. Але цього разу я принципово не хочу дарувати їй конверт з грошима, адже все одно вона потратить їх не на себе. І так кожного року – навіть не знаю, що робити

– … У сестри скоро день народження, питаю, чого тобі хочеться, що подарувати? А вона – мені, мовляв, найкраще конвертик з грошима! Зрозуміло, що краще … За матеріалами

Тільки ось якщо гроші подарувати, вона ж знову витратить на себе, а на сім’ю! Дітям черевики купить, або за світло заплатить, або ще якусь дірку в бюджеті заткне. Руки сверблять купити їй що-небудь таке. Але як, якщо вона конкретно гроші попросила? Ох!

– Нє, ну ти скажи, що це цільові гроші, саме на подарунок їй! Дітям черевики нехай вони з чоловіком з зарплати купують …

… На дивані в невеликій перукарні сиділи дві клієнтки в пластикових шапочках на волоссі, мабуть, давні знайомі. Подруги коротали час в бесіді.

– Із зарплати вони іпотеку платять понад усе! .. А вже що залишається – то на життя. Але останнім часом щось туго у них йде, в минулому році спочатку вона кілька місяців без роботи сиділа, потім чоловік. Тільки-тільки ось влаштувався, і вони почали більш-менш зводити кінці. Хоча все одно живуть в режимі жорсткої економії. Мандарини ось, наприклад, тільки дітям бере, і то поштучно, уявляєш?

– Та нічого особливого, так багато людей живуть! Особливо тих, хто з нуля, сам, без допомоги батьків на квартиру заробляє. Нічого зайвого не купують, економлять, у всьому собі відмовляють, кожну зайву тисячу несуть в банк. А як інакше? Нічого, зате потім буде своя квартира!

– Ага, буда в мурашнику, після п’ятнадцяти років жорсткої економії. Вже і життя пройде, і діти підростуть, нічого солодшого морквини НЕ ївши. Прикро! Особливо в Катериненій ситуації. У неї свекруха, знаєш, дуже небідна жінка. Живе в трикімнатній квартирі в центрі, одна. А дві інші, менші квартири, здає, плюс пенсію отримує. Як сир у маслі катається, грошей у неї кури не клюють. Тітці трохи за шістдесят, з салонів не вилазить, уявляєш? Вбирається, подорожує по закордонах …

– Хм. А син з родиною дітям на мандарини поштучно викроюють, і на подарункові гроші черевики купують?

– Та ось так. Не склалися у них стосунки. Я Катерині говорила, мовляв, тобі прямий резон є зі свекрухою порозумітися. Доклади зусиль. Гордість свою і зарозумілість, кажу, засунь подалі. Усміхнися, підібгай хвіст, подзвони сама, перша, поцікався, як вона до Відня злітала. Похвали її манікюр. Вибачся зайвий раз, від тебе не убуде …

– За що вибачатися?

– Так все одно за що! Аби свекрусі було приємно … Тітка вона, звичайно, непроста, з нею син рідний, і той не може ужитися. Владна, авторитарна, є одна правильна думка – тільки її, і більше нічия …

– Ось ще, принижуватися перед такою…

– Ось і Катерина моя так говорить … А я знаєш, через квартиру. Знайшла б підхід, завжди можна це зробити. Десь дурепою прикинутися, десь не зрозуміти, чи не розчути. Так, не завжди приємно це. Набагато простіше ніс задерти, не спілкуватися з важкою людиною і гордо піти. Але чоловіка шкoда, який працює на двох роботах зараз, світу білого не бачить, і дітей, що ростуть в бідності …

***

А ви б «підібгали б хвіст» перед багатою родичкою за квадратні метри?

До будь-якої людини можна знайти підхід, і «адже від неї не убуде», якщо гордість свою дівчина «засуне подалі»?

Чи краще працювати на знос, теpпіти, відмовляти у всьому собі і дітям, але заробляти своє?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook