fbpx

У п’яту річницю шлюбу ми нарешті назбирали на квартиру, через яку ми постійно економили і у всьому собі відмовляли. Але тут до мене і дійшло, що чоловік взагалі не збирається купувати ніяку нерухомість. Він просто збирає ці гроші, просто збирає, щоб були. Я на всьому економила, а він їх про людське око тримає. Я довго не думала, зібрала свої речі, а їх у мене було небагато, і пішла. Як я могла сподіватися, що він коли-небудь зміниться

Я зустріла Василя, коли мені було 25, чоловікові на той момент вже виповнилося 30. Ми вирішили, що для нас обох це найкращий час, щоб створити сім’ю. Ми одружилися після трьох місяців зустрічання. За цей час чоловік жодного разу не подарував мені квіти, не кажучи вже про якісь інші подарунки.

Але я щиро вірила, що в сімейному житті все буде по-іншому. В принципі, так і сталося, але було ще гірше. Його природну жадібність я переплутала з підприємливістю, про що зараз дуже шкодую. Тепер я розумію, що для жінки немає нічого гіршого, ніж вийти заміж за жадібного, скупого чоловіка.

Василь ніколи не був щедрим, але я розуміла його прагнення. Він хотів купити квартиру і мати своє житло. Начебто хороша мета, а вже в шлюбі удвох накопичити простіше. Мій чоловік добре заробляв, щоб забезпечувати нас обох, ще й відкладати. Але наполягав, щоб я мала свої доходи, з яких відкладала на покупку квартири.

Мені такий розклад не дуже сподобався, але якщо вже вийшла заміж, то потрібно йти за своїм чоловіком і підтримувати його в непростих ситуаціях. Тоді це був тільки початок кінця, хоча я навіть подумати не могла, що чекає нашу маленьку сім’ю попереду. Про дітей Василь зразу сказав – народжуватимемо лише у своїй власній квартирі. З цим я теж змирилася.

У перший рік наших відносин ми їздили разом на море, де добре, але скромно відпочили. Чоловік забороняв купувати сувеніри, кажучи, що це марна трата грошей. У підсумку взяли один магнітик на холодильник. Ми не їздили на екскурсії, не ходили в кафе, ввечері просто гуляли по набережній і поверталися в готель. Мене це дуже зачіпало. Адже ми разом відклали на відпочинок гроші! Могли дозволити собі відпочити нормально, адже раз на рік їздимо! Але мій благовірний був шалено радий, що ми заощадили майже половину суми у відпустці і ці гроші можна відкласти.

У той час я заспокоювала себе, що це явище тимчасове і він схаменеться. Але далі ставало гірше. Він ніколи не давав мені грошей, тільки в борг і обов’язково щоб була зазначена точна дата, коли я збираюся повернути йому ці кошти. Навіть за те, що я купувала за власні гроші, я теж мусила відчитуватися перед чоловіком. Мені це все дуже не подобалося, але я вирішила потерпіти і дочекатися покупки квартири.

У п’яту річницю шлюбу ми нарешті назбирали на квартиру, і мій чоловік попросив перевести мої накопичення на його рахунок. Спочатку, він хотів, щоб я відкладала відразу на його рахунок, але Бог уберіг мене, і я створила свій. Але тут до мене і дійшло, що він взагалі не збирається купувати ніяку нерухомість. Він просто збирає ці гроші, просто збирає щоб були, розумієте? Я на всьому економила, а він їх про людське око тримає!

Тоді, нарешті, я не витримала і сказала чоловікові все, що я думаю про наше, так зване сімейне життя. Я сказала, що більше не збираюся так жити, в режимі постійної економії. Але Василь чесно зізнався, що якщо я хочу бути його дружиною, то прийдеться.

Я довго не думала, зібрала свої речі, а їх у мене було небагато, і пішла. Як я взагалі не помічала стільки років його жлобства? Як я могла сподіватися, що він коли-небудь зміниться?

В ту секунду я зрозуміла, що все скінчено! Зайшла в кафе вперше за п’ять років і купила собі кави, булочку з корицею і насолодилася фінансовою свободою. Зовсім скоро я зрозуміла, що я взагалі можу не економити і відкладати на екстрений випадок, можу взагалі собі ні в чому не відмовляти. А після розлучення повірила у власні сили і відкрила невеликий бізнес, адже накопичення у мене були.

Пам’ятаю, як мій колишній чоловік телефонував по кілька разів на день і просив помиритися, питав скільки я заробляю на своїй справі і так далі. Його спроби для мене були смішними. Найчастіше я просто клала слухавку, а потім і зовсім заблокувала його.

Зараз у мене нові відносини в яких мене цінують і люблять як жінку. Я отримую квіти, подарунки, дорогі прикраси і просто відчуваю себе бажаною, а не предметом для додаткового доходу. А мій колишній чоловік так і залишився один, напевно, не знайшлося більше такої, як я.

Тепер я розумію, що могла б і до шлюбу розглядати всі ці якості його характеру. Але мабуть перша закоханість міцно начепила мені рожеві окуляри, через призму яких все здавалося прекрасним. Але цей відпочинок на морі, я ж все тоді зрозуміла і все одно побоялася розлучитися через те, що скажуть люди.

Благо, що життя виявилося дуже щедрим до мене і подарувало мені нові чудові відносини. Але і без них я була б щаслива тому, що можу дозволити собі не економити і насолоджуватися життям в повному обсязі! Не бійтеся змінювати своє життя і відмовлятися від тих людей, які псують вам життя, адже воно у нас одне. Нічого не варта того, щоб постійно економити на собі.

Зараз я щаслива жінка, тому, що можу купити собі морозиво чи каву, тоді, коли захочу. Чоловік дарує мені квіти і подарунки просто так, і це дуже приємно. А ще, скоро я стану мамою.

Я не побоялася піти від жадібного чоловіка і дуже рада, що все так склалося.

Фото ілюстративне – adne.info.

You cannot copy content of this page