6 березня, в одинадцятий день війни, Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав звернувся до українців і світу у своєму щоденному воєнному відеозверненні, в якому закликав до всепрощення у цей особливий день.
«Важко говорити про прощення під час війни, дивлячись у вічі ворогу, який не має жодних моральних рамок і вбиває мирне населення. Але прощення є секретом перемоги. Давайте переможемо диявола, ворога у нашому серці, отриманим прощенням від Господа Бога і дарованим прощенням нашим ближнім».
«У цей день я хочу, щоб ми усі разом споглянули на многострадальну українську землю», – сказав Глава УГКЦ.
Предстоятель передав біль Київської архиєпархії, яка 5 березня була глибоко зранена бомбардуванням мирних міст і їх жителів: Овруча, Коростеня на Житомирщині, Білої Церкви.
«Сьогодні Україна стає полем битви, де в першу чергу ведеться війна проти мирного населення, – зазначає Глава УГКЦ. – Великим болем України є навіть те, що з передмість Києва – Ірпеня, Бучі, Ворзеля – неможливо вивезти мирне населення».
«Ми буквально вчора бачили живі розстріли жінок і дітей, що намагалися вийти з котла оточення. Проте, не зважаючи на різні зусилля, так і не були надані зелені, гуманітарні коридори, щоб врятувати цивільне населення Маріуполя з населенням майже 400 тисяч людей, який фактично попав в тотальне оточення, – сказав Блаженніший Святослав.
Глава УГКЦ закликав пам’ятати в молитві Харків, Чернігів, Суми, які потерпають і надалі від жорстоких бомбардувань саме мирного населення.
«Сьогодні Київська архиєпархія спливає кров’ю. Як єпископ цієї архиєпархії, я не можу не оплакувати своїх дітей», – додав Блаженніший Святослав.
Він розповів, що 5 березня відвідав блокпости довкола Києва, де мав змогу подякувати нашим воїнам – дівчатам і хлопцям, які своїми грудьми затуляють мирне населення, професійно і сумлінно виконуючи свій непростий обов’язок захисту Батьківщини.
Глава УГКЦ звернувся до цілого світу і різних міжнародних інституцій із закликом зробімо усе, щоб не страждали найслабші, найбільш невинні люди в Україні. «Допоможіть припинити, зупинити цю гуманітарну катастрофу, яка розвивається на наших очах», – сказав він.
Предстоятель пригадав, що 6 березня велика частина УГКЦ, яка живе за юліанським календарем, входить в час Великого посту.
«Сьогодні в Церкві є Сиропусна неділя, яка є неділею всепрощення, – сказав він і додав, що прощення є секретом перемоги.
«Молімось за ворогів, які прийшли на нашу землю вбивати, щоб Господь Бог зупинив їхню вбивчу руку. Боже, благослови Україну! Боже, рятуй своїх дітей! Боже, прости наші гріхи і даруй Україні перемогу!», – закликав Блаженніший Святослав.
Джерело – Департамент інформації УГКЦ.
Фото – скрін з інтернету.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться