fbpx
Життєві історії
У неділю Галина накрила стіл, чекаючи дочку, яка приведе зятя додому. На весіллі теща була найрадіснішою: співала, танцювала, сватам годила, як могла. Зятя в перший же день синочком назвала. Сестра двоюрідна, як помітила, крадькома підійшла і прошипіла: – Випихаєш дівок заміж. З хати подалі, як тягар. Галина заплакала, але мовчати не збиралася

У неділю Галина накрила стіл, чекаючи дочку, яка приведе зятя додому. На весіллі теща була найрадіснішою: співала, танцювала, сватам годила, як могла. Зятя в перший же день синочком назвала. Сестра двоюрідна, як помітила, крадькома підійшла і прошипіла: – Випихаєш дівок заміж. З хати подалі, як тягар. Галина заплакала, але мовчати не збиралася

Галина зітхнула, дивлячись на торт з цифрою «40». Казала ж дочкам, що цю дату не прийнято відзначати, а вони, настирливі, одне твердили: «А ми і не будемо, просто посидимо з тобою». За матеріалами

Навіть якби інша цифра випала, на рік менше або більше, Галина все одно не стала б святкувати. Трохи більше року, як овдовіла. Нічого не віщувало нещастя, жили з чоловіком, як у казці, дітей ростили. Коли друга дочка народилася, чоловік кричав під вікнами: – Бог трійцю любить, в третій раз точно син буде.

Третьою знову була дівчинка. Чоловік сміявся, що тепер дівчаче царство у нього і любив всіх дочок з голови до п’ят, а дружину на руках носив. Галині тридцять два було, коли четверту дитину чекала. Чоловік уже й не говорив нічого, просто чекали. А коли після УЗД сказали, що дівчинка, то махнув рукою: – Ну, і нехай, все одно ви у мене найулюбленіші.

Читайте також: 30 років я живу з одруженим чоловіком. Я бачила його дружину на фотографіях, нічого особливого: маленький зріст, незграбна постать і ніс з горбинкою. Володя сам мені нерідко скаржився, що йому з нею нудно і нецікаво. Вона погана господиня. Кожен прожитий день поруч з такою жінкою для нього іспит. Інша справа я – начитана, красива, а готую – пальчики оближеш. Одного дня він вже збирав речі і збирався йти до мене, та дружина все зіпсувала

І любив він свою сім’ю до останнього дня. Галина не просто плакала, вона кричала. Дочки, притискалися до неї, заспокоювали, та й самі шукали захисту від горя.

Але кажуть же, час лікує. Так і Галина лікувалася роботою і турботою про дочках. Дві старші, Аня і Маша, в коледжі навчалися, а середня Віка і сама найменша Оленка в школу ходили. Найстарша вечорами стала затримуватися, хлопець у неї з’явився. Галина запропонувала:

– А приведи його до нас познайомитися.

У неділю Галина накрила стіл, чекаючи дочку з другом. Хлопцеві було двадцять два роки, Галина помічала, як він говоре, як їсть, як на дочку дивиться. А коли пішов, то сказала Ані:

– Хороший хлопець, виходь за нього заміж!

Аня від радості підстрибнула, зраділа схваленню материнському. Так в родині Галини відбулося перше весілля. Що їй по грошах коштувало, тільки вона сама знає: чотирьох піднімати – гірко і важко. На другу роботу влаштувалася і дачу ще тягнула.

На весіллі теща була сама радісна, зятя в перший же день сином назвала. А через рік заміж захотіла і друга дочка – Маша. Її Галина без всяких примх і причіпок теж заміж видала.

Сестра двоюрідна помітила:  – Випихаєш дівок заміж з хати подалі, як тягар.

– Не випихати, а віддаю заміж за хороших хлопців, дочки добре влаштовані в житті повинні бути. Не тягар вони мені, а й нелегко чотирьох одній утримувати, так що хочеш, осуджуй, а у мене своя правда.

Третя дочка Віка через п’ять років вийшла заміж. І як тільки засватали її, Галина від радості по кімнаті тупцювала, пританцьовуючи. Чи жарт, третю дочку заміж видала, залишилася з молодшою ​​Оленкою. Всіх трьох зятів схвалила і полюбила як синів.

Всіх зятів шанує, по можливості допомагає. І чоловіки дочок теж до неї тягнуться, теща для них – своя людина, друг і порадник. Але інколи говорить хтось в рідні: «Швидко дівок своїх заміж виштовхала». Правда, ніхто з родичів з чотирма дітьми не залишався, і не дай Бог, трапитися такому.

Є в родині Галини традиція Тещин день відзначати. Приходять діти і внуки, зяті з квітами і подарунками, ставлять два столи, щоб всім місця вистачило. Тещу вітають і хвалять. За все. За розуміння, за допомогу, за добрий погляд і потрібні слова. Ну, а з тещі у відповідь, як годиться, млинці.

Свято День тещі відзначають в кінці жовтня, саме в цей день коли вона одружилася з своїм коханим чоловіком. А Галина дійсно найщасливіша людина на світі в цей день, поруч з нею завжди любляці і такі рідні дочки, онуки та добрі зяті.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

facebook