Настя моя університетська подруга. Відколи вона вийшла заміж, ми з нею не бачилися. А якось випадково зустрілися з нею на вулиці і вона запросила мене до себе в гості. Сказала, що вона ще сидить в декреті, а чоловік весь час на роботі, тому я можу зайти, поп’ємо чаю, згадаємо студентські роки.
То ж найближчими вихідними я вирішила скористатися запрошенням подруги. В свої 26 я ще не заміжня, тому мені було навіть цікаво подивитися, як виглядає зсередини сімейне життя. Та й подругу хотілося побачити, вона, до речі, дуже вдало вийшла заміж.
У неї двоє дітей, хлопці – три роки і шість років. По дорозі я купила тортик до чаю, а дітям фрукти і по «кіндеру». Зайшла, привіталася, поохала як годиться на тему «чужі діти швидко ростуть». Віддала дітям «кіндер», а торт і фрукти поставила на стіл.
Діти підбігли до мене, старший, Андрій, подякував за подарунок. Молодший Данило відразу почав знімати обгортку, а Андрій якось насторожено на маму дивився. Я не відразу зрозуміла, в чому тут справа.
Тут Настя каже старшому синочку: «Ну добре, їж, раз тітка дала. Тільки іграшку Данилові віддай потім».
Я зовсім нічого не зрозуміла, а потім питаю у подруги:
– А Андрійку що, не можна шоколад, чи що? Вибач, якщо я зробила щось не те.
– Ні, з чого ти взяла? – безтурботно запитала Настя.
– Просто він «кіндер» почав їсти тільки після твого дозволу, і це мені здалося дивним, – пояснила я.
– Ми йому їх не купуємо зараз. Там їсти щось нічого, а в іграшки він такі не грає. Цукерок в будинку повно, нехай їх їсть. А Данило колекції збирає, розставляє все акуратно, грається потім.
Я кажу, а є щось таке, що Андрійкові купуєте, а Данилкові не даєте? Ні, таких ласощів не було. Зате з’ясувалося, що ще Андрійкові не купують маленькі йогурти, такі в маленьких пляшках. Причина все та ж – вони дорогі, а їсти там нічого. Андрійка годують йогуртом з пакетів. При цьому Данилкові купують йогурт в маленьких баночках.
Щоб ви розуміли: родина не бідна. Від покупки зайвого йогурту або «кіндера» вони б не розорилися. Я була вельми здивована таким станом речей. Я чомусь думала, що в сім’ї дітям все має бути порівну і однаково, а не ділити дітей на старшого і молодшого.
Діти підростуть, і Андрійко потім матиме дуже неприємний спогад на все життя. Але мамі, звичайно, видніше. Можливо, я щось неправильно міркую, бо в самої ще немає дітей, але мені після тієї зустрічі було дуже прикро за старшого сина моєї подруги.
Фото ілюстративне – IRecommend.
