fbpx
Breaking News
Сeло здивyвалося, кoли Катерину настuрливо пoчала шyкати незнaйома жiнка. – Нe чaсто тепер до Катерини гoсті xодять. А кoлись хoдили. Чолoвіки гoлови за нею скpучували. Тут oдин вiд сім’ї втiк. Люди кaзали: «Петре, oдyмайся. Веpтайся до жiнки і дuтини». Ксеня намaгалася запам’ятати жiнку, яка змaнила, вкpала батька і яку батько любuв усе жuття
Сергій прийшов зустрічати дружину з пoлoгoвого будинку, а вона вийшла одна, без дитини. Він пoчaв бігaти, метушитися шукати лiкаpів. А Kатя прocто пішла додому
Тaких бутербродів Ви ще точно не прoбували. Пpиготувaла їх на вихідні. Гoсті нахвaлити не могли. Дуже смaчно і бюджeтно!
Євине щaстя тpивало до наpодження дoнечки. Кoли з’явuлася мaленька, Ростик чaсто пoчав затpимуватися на pоботі. А селoм пiшли чyтки: бaчили Ростика з якoюсь крaлею. Йшли пoпід pучку. – Це пpавда, щo люди гoворять? – зaпитала у благoвірного. – Пpавда, – відпoвів. – Тiльки нe влaштовуй скaндалу. Мoжемо рoзлучитися миpно. Увeчері Ростик з товаpишем забpав свої пoжитки
«Я все для нього зробила, кpoвиночку свою зростила, вигодувала і йому віддала! В будинок пустила і не просто в будинок, в сім’ю! А він на мене голос підвищує! На іншому кінці дроту терпляче вислуховувала її дочка Катя. Вона б і рада сказати слово в виправдання свого чоловіка, але мама як завжди такої можливості не давала
Життєві історії
У нaшої дuтини є дві бабусі, він у них єдиний онук. І при цьому ми на oстанні гpоші змyшені бpати няню. Як їх мoжна зpозуміти і  пpобачити

У нaшої дuтини є дві бабусі, він у них єдиний онук. І при цьому ми на oстанні гpоші змyшені бpати няню. Як їх мoжна зpозуміти і  пpобачити?

Я знаю, що зараз посипляться фрази типу: «А ніхто не говорив, що буде легко; раніше треба було думати; потрібно вміти домовлятися; значить це ти така – раз тобі не хочуть допомагати » тощо.

Просто повірте на слово, будь-яка можливість домовитися і щось пояснити сприймається в штики, і те, що потрібно перечекати і потім стане легше – я знаю. Я просто хочу виговоритися.

Ми з чоловіком єдині діти у своїх батьків. Нам обом по 23 роки. Ми зустрічалися з ним близько двох років, потім скромно розписалися і стали жити разом на знімній квартирі. Через деякий час дізналися, що скоро станемо батьками. Наші мами і тати один одного побачили тільки на реєстрації.

Читайте також: Пpоблеми пoчалися тoді, коли Сашко виpішив одpужуватися. З віддаленого сeла на oглядини приїхали свати і відразу пoстановили, щоб дiтям віддати більшу кімнату, а мені вистaчить і спaльні

Потім всі стали жити, як жили. Дізнавшись про те, що скоро стануть бабусями і дідусями, поставилися до цього спокійно. Я розумію, що феєрверків нікому за цю новину не влаштовують, але, чесно, думала, що хоча б зрадіють. Все-таки вперше стануть бабусями і дідусями. Але новину сприйняли, як належне, все одно коли-небудь та сталося б.

Я працювала до останнього дня перед тим, як вийти в декрет, чоловік брав підробітки. Бабусі сказали, що з приданим для маленького допоможуть. І допомогли. Одна (моя мама) купила ліжечко, друга (свекруха) – горшок. Так, саме так.

На питання: «На виріст чи що?» Вона відповіла: «Ну, була в магазині – сподобався. Адже все одно рано чи пізно знадобиться, ось і вирішила зробити подарунок».

Я наpoдила, з пoлогoвого будuнку зустрічали чоловік, мама і свекруха. Приїхали додому, полюлюкали над сином і поїхали. Тоді я була навіть вдячна, хотілося відпочити, ще подумала, «добре, що вони розуміють».

Але минали дні, тижні – ніхто не приїжджав. Дзвонили рази по два в тиждень і все. Якось образливо стало. Чоловік втомлювався на роботі, приходив пізно і, повечерявши, відразу йшов спати – я не могла заперечити, розуміла, що на роботі небезпечно бути не виспався і втомленим.

А на вихідних до сина вставав він, а я спала. Були дні, коли я рeвіла рuдма, просто від безсонних ночей, втоми і … образи.

Так, мені було прикро, що бабусі не хочуть допомогти, хоча б на перших порах. Намагалися з ними розмовляти, але мама сказала: «Ми своїх дітей самі ростили, нам ніхто не допомагав».

А свекруха заявила: «Ви наpoдили – ви і займайтеся. Це ваш син».

Так, я все розумію, що наш син. Але і ваш онук. Єдиний.

У якийсь момент я просто змирилася: не хочуть, не треба. Коли допомога знадобитися їм, що вони скажуть?

Дитині вже 7 місяців, зараз за ним увага потрібна. Домашні справи теж ніхто не відміняв. Іноді я в кімнаті качаю коляску зі сплячим сином, а сама ріжу цибулю або картоплю. Він у мене дуже примхливий. Хоче весь час бути на руках. Я сильно виснажена.

Ми з чоловіком вирішили, що візьмемо няню хоча б на кілька годин в день. На більше грошей немає, ми і так за орендоване житло платимо багато. Я сподіваюся, що поки няня побуде з сином, я хоча б зможу вийти на вулицю, спокійно сходити в душ або збігати до лікаря і, нарешті, вилікувати зуб, який турбує вже тиждень.

Я знаю, що ми з чоловіком впораємося. Він у мене чудовий, працює мало не цілодобово, щоб нас з сином нормально забезпечувати. Я теж буду намагатися бути хорошою мамою. Але зрозуміти і пробачити наших бабусь я не зможу.

Related Post