fbpx
Життєві історії
У нашому будинку жила дівчина, вона нещодавно стала мамою, а речей дитячих у неї не було. Не було ні друзів, ні родичів, ні знайомих у місті. Я перебрала речі своєї дитини і вирішила їй віднести. Я тоді ще не знала, що краще цього не робити

Я хочу поділитися своєю ситуацією, яка зараз склалася у моєму житті, через те, що я пошкодувала незнайому мені людину.

Я постійно намагалася бути доброю і ввічливою до оточуючих людей, допомагати всім людям, якщо це в моїх силах. Відколи я стала матусею я стала дуже сентиментальною, мені сумно дивитися на діток, які залишаються без батьків, або бідних людей, багатодітних та одиноких матусь.

Дитина моя росла, адже малесенькі дітки ростуть швидко, речей дитячих залишалося у нас багато.

Одного разу в соціальній мережі я натрапила на сумний пост, з проханням допомогти самотній мамі. У неї нещодавно тільки з’явилася дитинка, речей було мало, потрібно було все для немовляти.

Жила вона неподалік, я вирішила з радістю їй допомогти. Перебрала весь одяг моєї дитини, відклала всі малі речі для цієї матусі, залишила лише речі, які нам підходили. Деякі речі навіть були в запаковані, але вони на нас були вже малі, хоча ми їх жодного разу так і не одягли.

Поклала пару пляшечок, пачку підгузків і склала все акуратно в пакет. Ми домовилися зустрітися на вулиці, адже з коляскою мені було незручно заходити в під’їзд. Мене зустріла молода, дуже гарно одягнена дівчина. Я віддала речі їй всі речі, ми трішки з нею поспілкувалися і вона попросила мій номер телефону, щоб я могла допомогти їй порадою щодо дитини, вона в місті була зовсім одна: ні друзів, ні рідних, ні знайомих. Я погодилася, ми навіть стали подругами. Але з часом вона зовсім стала нахабніти.

А почалося все з простих речей. Вона постійно просила все більше і більше. Я вже не купувала так багато одягу для своєї дитини, адже вона росла повільно і непотрібних речей вже майже не залишалося. Потім вона стала просити погуляти з її сином, який спав в колясці, а вона б в цей час змогла зайнятися своїми справами. Звичайно, що пару раз я погоджувалася, але коли моя дитина стала бігати, встежити за двома мені стало неможливо. Вона часто приходила в гості, просила продукти, могла з’їсти приготовану чоловікові вечерю. Згодом я перестала її запрошувати навіть на чай. Вона стала зовсім неприємною, весь час скаржилася на долю, відкрито заздрила мені, намагалася якось незрозуміло спілкуватися з моїм чоловіком!

Це стало останньою краплею, і я припинила спілкування з цією людиною.

Тепер вона всім нашим сусідам розповідає, що я дуже погана людина, зробила їй багато недобрих речей. Я намагалася з нею поговорити, залагодити все мирно, але вона зла на мене і не бажає нічого слухати.

Ось так я намагалася допомогти людині, а нажила купу проблем. Не роби людям добра, не отримаєш від них зла. Чому я не прислухалася тоді до цього.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook