fbpx

У нас з дружиною четверо дітей. Ми завжди мріяли про велику родину. І хоч нас не всі розуміють, ми вважаємо, що діти – це наше майбутнє, і чим їх більше, тим краще

Новину про четверту дитину наші батьки з обох сторін сприйняли не вельми привітно. А деякі друзі, в сім’ях яких по одній дитині, відверто глузували з нас, мовляв, навіщо в такий важкий час народжувати так багато дітей. Та ми з Олесею намагалися не зважати на них, бо ще до нашого весілля ми мріяли, що у нас буде велика родина.

Зараз ми звичайні середньостатистичні батьки, які усвідомлено хочуть мінімум чотирьох дітей. Троє вже є, четвертий на підході. Так, дружина майже не виходить з декретної відпустки. Зате вона відмінна мати і прекрасна господиня. Діти завжди нагодовані, вдома чисто, я допомагаю їй у всьому, хоч і сам працюю на двох роботах. Так, буває дуже важко, і навіть часто доводиться відмовлятися від багато чого, бо наш бюджет не дозволяє нам жити на широку ногу. Зате у нас є найбільший скарб – наші діти.

Звичайно ж, при такій кількості дітей, тут вже сам собі не належиш, і якщо є якісь фінансові труднощі, то ми не самі свій шматок не з’їмо, а дітям віддамо. А фінансові труднощі бувають у всіх, і не тільки багатодітних. У мене фіксована зарплата на двох роботах, іноді бувають підвищення і премії, а підробітки я не беру, я ж теж повинен бути колись в сім’ї. Але дружина – грамотний домашній бухгалтер і завжди намагається правильно розподілити гроші, тому на основні речі нам вистачає.

Не легко доводиться і з вихованням, адже у кожної дитини свій характер і до кожного потрібен особливий підхід. Але ми намагаємося визначати таланти кожного і вже в цьому напрямку їх розвивати. І вже маємо чим пишатися – старший син уже має медалі зі спортивних змагань, а друга дочка почала ходити в танцювальну студію. Придивляємося до молодшого – які особливі таланти проявляться у нього. Крім цього, намагаємося прищепити нашим дітям всі норми християнської моралі і життя в соціумі. Звичайно ж, старші ходять в садок, дружина вдома сидить з молодшим, але дітей з садочка вона забирає сама, адже я на роботі.

Тому я не розумію закидів і обурення з боку суспільства. Вирази «циганський табір», «дармоїди» і «нищеброди» ми вже чули, хоч на жебраків ми не схожі. Але зрозумійте ж, велика родина – це не тільки чудово, але і своєрідний внесок в своє майбутнє: навіть якщо діти виростуть і роз’їдуться, то нам, як людям похилого віку, вони все одно будуть допомагати, а при хворобі – візьмуть на себе відповідальність в турботі про нас. Принаймі, ми з дружиною на це щиро сподіваємося.

А ще ми віримо, що ці діти стануть корисними суспільству: хтось  може стати лікарем, учителем, будівельником – у будь-якому випадку, ми, особисто, виховаємо таких дітей. То хіба багатодітні сім’ї – це вже настільки погано?

Повірте, кожна благополучна багатодітна сім’я розраховує тільки на себе. А якщо Бог дасть ще більше дітей – то все одно народимо і виховаємо. Так що не лайте такі сім’ї, як наша. Діти – це наше майбутнє, і чим їх більше, тим краще.

Фото ілюстративне – stocksnap.

You cannot copy content of this page