Я вийшла заміж в 23 роки, тоді я ще не знала життя і вірила всім людям. Мій чоловік був старшим за мене на три роки. На той час я була вже працевлаштована, але свого житла у мене не було.
Після весілля чоловік привів мене жити до своєї матері. Я весь час підлаштовувалась під неї, що я тільки не робила, щоб вона була задоволена мною, намагалася наперед вгадати її бажання.
Моя свекруха ще працювала, тому вона говорила, що тепер вся домашня робота на мені, адже вона втомлюється. Я приходила з роботи, мила, прибирала, готувала. Часто бувало таке, що я приготую вечерю, а свекруха каже, що їй несмачно, і тоді я знову ставала до плити і готувала те, що вона любить.
А вона завжди була невдоволена мною, сусідам говорила, що я нічого не вмію робити і зовсім не ціную те, що вони прийняли мене в свою сім’ю.
Мій чоловік, ніколи не заступався за мене і навіть підтакував своїй матері і жодного разу, навіть не намагався виправдати мене перед сусідами, хоча чудово знав, що каже його мама, цілковите марення.
Зрештою, мені все це набридло і я зібравши речі, поїхала до своїх батьків. Батьки вислухавши мою розповідь про життя в домі свекрухи, переконали мене, подавати на розлучення.
Після розлучення, десь через рік, я познайомилася з Андрієм, а ще через рік ми одружилися, але в мене була умова, або ми живемо окремо від його батьків, або, ніякого весілля, я ні за що не хотіла жити зі своєю свекрухою, нехай навіть і хорошою.
Ми з Андрієм, поїхали до його рідного міста і стали жити у його власній квартирі, яку подарували йому його батьки, а самі перебралися до заміського будиночка.
У нас все було просто чудово, доки не зателефонувала колишня свекруха і не попросила пустити пожити у нас свого сина, тобто мого колишнього чоловіка, бо його по роботі на деякий час перевели в наше місто.
Я їй відразу сказала, що це просто не можливо, вона образилася, назвавши мене невдячною. Мовляв, я жила в їхньому домі, а тепер не пускаю її сина до себе.
На наступний ранок знову пролунав дзвінок від свекрухи. Вона мені повідомила, що мій колишній чоловік вже вирішив своє житлове питання в нашому місті – зняв квартиру. Але я маю приходити до нього час від часу і готувати йому вечері, бо йому буде важко.
Цікаво виходить – нарешті свекруха визнала, що я таки вмію готувати, а ще недавно вона ходила по всіх сусідах і розповідала, яка я недобра господиня.
Тепер я вже поставила слухавку і заблокувала свекруху. Ці люди залишилися в минулому, а у мене тепер нове життя.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
