fbpx
Життєві історії
У нас в гостях Мирослава Василівна не була до цього жодного разу. Ми з чоловіком дуже здивувалися, коли вона сповістила, що наступного вечора прийде до нас на чай. Чоловік відразу якось занепокоївся, а я навіть не уявляла, в який бік свекруха поведе розмову

Мене звати Юля, мені 25 років, я одружена вже 3 роки, і весь цей час ми з чоловіком живемо в моїй квартирі. Мені вона дісталася від бабусі, точніше, від бабусі залишилася однокімнатна квартира, куди перебралися батьки, а ми з чоловіком облаштувалися в їх двокімнатній квартирі. Мамі з татом так навіть зручніше, вони переїхали ближче до бабусі по маминій лінії. Вона жити з кимось відмовляється категорично, але допомога в її віці вже необхідна.

Документи на житло ми не переоформляли, сенсу в цьому немає. Так що за фактом ми живемо в квартирі батьків. За минулі три роки ми зробили в квартирі капітальний ремонт, оновили всю техніку, а зараз хочемо заробити на машину.

Дітей у нас поки немає, а от у рідного брата чоловіка, Олексія, вже двоє дітей. Брат чоловіка – людина дуже своєрідна. Нічого йому не треба, нічого не хоче. День пройшов – і добре. Це ставлення до життя.

Олексій невибагливий, тому і не прагне якось крутитися і заробляти. Живуть у свекрухи в її двокімнатній квартирі, окремо Олексій, як я знаю, не жив ніколи. Дружину теж привів до мами. Вона не працює, доглядає вдома дітей.

Чоловік сам зі своєю сім’єю не дуже спілкується. Розповідає, що в дитинстві мама більше займалася братом, а він сам більше часу проводив з батьком. Тобто, батьки як би поділили дітей. Навіть відпочивали вони окремо. Чоловік з батьком ходили в походи, а Олексій з мамою воліли лежати на пляжі або на дачі, дивитися телевізор або читати, активний спосіб життя був не для них.

Тож не дивно, що близьких стосунків у сім’ї не склалося. Коли не стало свекра, чоловік майже перестав з’являтися вдома. Квартиру він знімав ще зі старших курсів університету, коли влаштувався на підробіток. Тому спочатку свекруха з Олексієм жили удвох, а потім з’явилася невістка і діти.

У зв’язку з цим і я з його сімейством бачилася не часто. Ми обмежувалися передачею привітів при рідкісних дзвінках чоловіка додому, свекруха не втручалася в наше життя і це мене влаштовувало.

У нас в гостях Мирослава Василівна не була до цього жодного разу. Ми з чоловіком дуже здивувалися, коли вона сповістила, що наступного вечора прийде до нас на чай. Чоловік відразу якось занепокоївся, а я навіть не уявляла, в який бік свекруха поведе розмову.

Вона довго ходила навкруги, але потім все-таки підібралася до мети візиту. Відзначила, що у нас дуже простора квартира, похвалила ремонт, запитала, чи не плануємо ми найближчим часом порадувати онуками. Почувши, що ні, навіть зраділа, а потім стало зрозуміло, чому.

Вона запропонувала нам пустити Олексія з родиною в нашу двокімнатну квартиру, а самим переселитися до неї, окрему кімнату вона нам виділить.

– Ви не переживайте, я в ваше життя не втручатимуся, – каже вона. До того ж це не назавжди, зараз вони на ноги встануть, куплять своє житло, тоді з’їдуть, а ви повернетеся.

Я навіть рота відкрити не встигла, відповів чоловік. Він пояснив, що взагалі-то особисто він до цієї квартирі взагалі ніякого відношення не має, він прийшов сюди на мою територію. А його брат мені взагалі ніхто, за великим рахунком.

Свекруха почала доводити, що вони сім’я, рідні брати, і щоб чоловік не вигадував. Але чоловік тільки посміхнувся і сказав, що брат його вже який рік навіть через телефон не вітає з днем ​​народження. Але для Мирослави Василівни це не був аргумент.

Я нарешті взяла слово і сказала, що мене така рокіровка не влаштовує. У мене немає бажання змінювати зручні умови проживання у власній квартирі на кімнату в будинку свекрухи. Мені сімейство його брата – зовсім чужі люди, тому їх проблеми мене абсолютно не цікавлять. До того ж за стільки часу Олексій міг би і сам замислитися над питанням окремого житла, але він навіть спроб не робив.

В процесі розмови ще виявилося, що мій чоловік надавав щомісячну допомогу своїй родині, тому що свекруха йому вічно скаржилася, що у них грошей не вистачає. Я була не в курсі.

Мама чоловіка сказала, що це його святий обов’язок – допомагати своїй родині, тому що там його мати, брат і племінники. І в разі чого, він прийде саме туди, до них. Чоловік запевнив, що туди він не прийде ні за яких умов. Свекруха перед відходом заявила, що раз так, то їм доведеться продати квартиру, щоб роз’їхатися, але йому вона з продажу нічого не виділить, тому що він чинить не по-родинному.

Чоловік усміхнувся і сказав, що нічого в неї не вийде, тому що у нього в тій квартирі теж є частка. І якби зараз вона не завела цю розмову, то він, можливо, і віддав її на користь брата, а тепер з принципу забере свою.

Свекруха пішла від нас ображена. Чоловік попросив мене цю тему не піднімати і ні про що його не питати.

Якщо раніше у мене були питання, чому чоловік так неохоче спілкується з ріднею, то тепер вони відпали повністю. Мене взагалі простота цих людей захоплює. Перший раз з таким стикаюся.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page