Нещодавно я вийшла заміж. Ми з чоловіком завжди хотіли зробити день нашого весілля дуже особливим, тому поставилися до підготовки свята з усією душею. Важко описати всі наші енергетичні витрати, адже ми намагалася зробити так, щоб ця подія сподобалося і надовго запам’яталася всім нашим родичам та друзям.
Грошей відкладених у нас було мало.
Я не є прихильницею традиційних гулянь, тому весілля ми організували на сучасний лад – без всяких викупів, конкурсів і так далі. Ми орендували шикарний ресторан, найняли музикантів, танцюристів, тамаду і оплатили фаєр-шоу в кінці вечора. У нас на святі була професійна фото та відео-зйомка, величезний торт і дороге меню.
Щоб ніхто не образився з наших найближчих людей, довелося запросити на весілля багато гостей. Багато родичів напросилися самі – телефонували і прямим текстом говорили, що хочуть погуляти на нашому весіллі. Крім цього, на нас вплинули наші батьки, які вважали, що гостей потрібно було кликати по максимуму, так як такий захід буває всього лише один раз в житті.
У підсумку, як з боку чоловіка, так і з мого боку, були майже всі родичі, кілька людей з роботи і наші з ним спільні друзі. Щоб організувати весілля на гідному рівні, довелося витратити величезну суму грошей. Пішли на підготовку свята всі наші з чоловіком накопичення, і довелося взяти невеликий кредит.
Після всіх витрат, грошей на романтичну подорож у медовий місяць у нас вже не залишилося. Так як багато гостей обіцяли нам на одруження подарувати гроші, ми з чоловіком були дуже спокійні, не економили на святі, ми сподівалися, що зможемо повернути більшу частину витраченого.
Весілля пройшло на найвищому рівні, всі були радісні та щасливі, батьки наші задоволені, що родичам усе сподобалося. Коли ми з чоловіком стали перераховувати те, що нам поклали в конверти, мені стало прикро до сліз. Всі суми були смішними, ми не повернули, навіть, вартості банкету в ресторані. Само собою зрозуміло, що на наступний день ми не захотіли вже нічого святкувати і зустрічатися з запрошеними на весілля людьми.
Мені сумно від обурення, так як ці люди перетворили банкет в балаган, їли і пили за обидві щоки, а вартість витрачених на них коштів не врахували, і подарували свої «копійки». Особливо сильно нас розчарували родичі – багато на торжестві геть почувалися вільно, і вели себе неналежно. Працівник ресторану навіть кілька разів бігав за добавкою в магазин.
При цьому на весіллі багато гостей підносили конверти так, ніби поклали туди для нас мільйон, і ми їм за таку нечувану щедрість тепер ноги цілувати повинні – з таким пафосом нам їх вручали. Деякі родичі взагалі подарували нам сервізи, скатертини та інші непотрібні речі. Нормальні подарунки були тільки у батьків і у кращих друзів.
Чесне слово, тепер нікого зі своєї рідні в очі бачити не хочеться. Дуже шкодую, що взагалі їх запросили. У чоловіка аналогічна думка. Навіть на дзвінки їх не відповідаємо. Замість того, щоб поїхати у весільну подорож, нам тепер доведеться працювати, щоб закрити кредит за зіпсоване свято. А найгірше, що це мав бути найщасливіший день у нашому житті, який ми б пам’ятали довго. Так, ми його запам’ятали, але не думали, що з найгіршої сторони.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
