fbpx

У нас на роботі був корпоратив. Я йти не хотіла, але чоловік знову не прийшов на вечерю. Тоді я зібралася, діти якраз ночували в бабусі, і пішла. Вечір в ресторані був веселий, ми співали і веселилися. Несподівано в дверях я побачила свого чоловіка. Він йшов, посміхаючись, разом з моєю подругою. Я прийшла додому, зібрала речі і поїхала жити до мами, потім вони обоє мені подзвонили

З Сергієм ми одружені 11 років. Все в нашій родині було добре, але потім все пішло не так. Вечорами чоловік став пізно приходити додому, казав, що трохи посиділи з друзями. Мене спочатку це не хвилювало, втомився, потрібно і відпочити. Потім в додаток до цього раз на тиждень він став зустрічатися з друзями в гаражі і засиджуватися до 2-3 години ночі, пару раз прийшов вранці. Чого тільки не було, і розмови, і суперечки – нічого не допомагало.

Тривало це близько року. Чоловік мене не помічав, до дітей він навіть не підходив. Весь вільний час він проводив за комп’ютером або в гаражі з друзями. Я трималася, мене тримали мої крила – мої дітки. Синові було вже дев’ять років і він, звичайно, здогадувався, що вдома не все добре. Про наші проблеми знала тільки моя подружка Наталя. Вона мене підтримувала і втішала, треба заради дітей зберігати сім’ю.

Виплакавшись, я поверталася додому як ні в чому не бувало. На той момент вечірні посиденьки в гаражі стали частіші і відбувалися в середньому через день. Одного разу ми з колективом вирішили зібратися на корпоратив. Раніше я на такі заходи не ходила, а тут в самий останній момент вирішила йти, так як чоловік пішов, а діти ночували у бабусі.

Урочиста частина, тости, час минав. Щасливі та веселі ми танцювали і сміялись. Коли раптом, в сусідньому залі, я побачила свого чоловіка, та ще й зі своєю найкращою подругою Наталею. Я просто застигла на місці і не могла поворухнутись. Думки змішались і я не знала, що мені робити. Я не стала до них підходити, поїхала додому.

Через тиждень я переїхала до батьків разом з дітьми. Батьки мене підтримували і в усьому допомагали. Сергій декілька разів телефонував і просив вибачення, але щирості в його словах я не почула. Через місяць ми розлучилися. Потім я чула, що Наталю він теж проміняв на друзів в гаражі. Вона, до речі, потім теж телефонувала і вибачалась, але я сказала їй, що вона забула мене назавжди. Я просто не можу з такою людиною спілкуватись.

Через рік я познайомилася з чоловіком і покохала його. Я відчула себе щасливою жінкою і потрібною своєму чоловікові. Мої діти знайшли турботливого батька, у якого є на них час. Ніколи не мовчіть і не живіть з не люблячим чоловіком заради дітей. Діти не будуть щасливі в родині, де нещасні батьки.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page