Минуло вже два місяці, а я ніяк не можу відійти від поїздки додому. Я чітко зрозуміла, що нікому я там не потрібна.
Мої гроші – потрібні, а я – ні! І хоч дочка переконує мене, що я себе накручую, я прийняла рішення – більше жодного євро їм не висилати.
На заробітках в Італії я вже 10 років, зараз мені 60, а коли поїхала, то було 50.
Їхала, як і більшість заробітчанок, через те, що не було грошей, а треба було якось жити.
Дочка моя, Олена, підростала, я розуміла, що дівчині треба буде щось в придане дати, а що я могла дати, якщо у самої нічого не було?
Будинок у нас був невеликий, без ремонту, то ж першим своїм завданням я бачила відбудувати дім.
Стала я гроші заробляти, найняла майстрів, і по тихеньку будинок будувала.
А два роки тому дочка заміж вийшла, і зятя додому привела.
Якщо можна так сказати, то зять прийшов на все готове, я їх впустила в свій новий будинок, з новим ремонтом і новими меблями. Зятю навіть нічого не треба купувати, бо все є.
Єдине, батьки йому дали машину, не нову, але все ж.
Я ніколи не втручалася в їхнє особисте життя, вважала, що головне, щоб у них все було добре.
Оскільки по будинку вже все було зроблено, то всі зароблені гроші я висилала дочці і зятю, щоб вони могли нормально жити, і ні в чому собі не відмовляти.
У нас давно була домовленість, що коли я повернуся, то буду жити разом з ними. І дочка казала, що саме так і буде.
А в січні цього року я приїхала додому на Різдво. І мала одну дуже неприємну, але повчальну ситуацію.
З дороги я зайшла в ванну прийняти душ. Я взяла чистий рушник, щоб витертися, і це побачила дочка.
Вона мені зробила не дуже приємне зауваження, щоб я питала, перш ніж щось робити. Виявляється, я взяла рушник зятя, і це дуже не сподобалося доньці.
Я вибачилася, і попросила дати інший рушник. Вирішила на цьому не загострювати увагу, але для себе зробила певні висновки.
За ті два тижні, що я була вдома, було ще кілька таких моментів, які тільки підтвердили мої здогадки.
Поїхала я назад в Італію з твердим переконанням, що вдома я не потрібна, тому поки є ще час, мені треба збирати гроші на окреме житло.
Я думаю, що мені варто купити квартиру, і жити окремо.
Але дочка мене переконує в тому, що ніякої проблеми немає, і що я все собі вигадала.
А як ви побачили цю ситуацію? Я справді себе накручую?
І що тепер робити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.