– Я зятю своєму якось кажу, Олеже, ну немає зараз таких пенсій, це абсолютно точно, – розповідає 63-річна Наталя Петрівна. – Я он пенсію отримую 2 800 гривень щомісяця. А він мені: “Наталю Петрівно, ну що ви мені говорите? Мама моя отримує 1 500. Вона сама мені сказала, що не буде ж вона говорити неправду. І з цих грошей ще й комуналку виплачує. Тобто платила б, якби ми їй не допомагали.
Зятю Наталі Петрівни, Олегу, трохи за тридцять, одружені вони вже п’ять років, живуть окремо від батьків, платять кредит за однокімнатну квартиру. Дітей у молодого подружжя поки немає, Наталя Петрівна через це хвилюється трохи, і дочка Ірина, якщо чесно, теж. Але, поки не розплатяться з боргами, народжувати не планують. Це ще років п’ять доведеться почекати. А вік вже немолодий.
Наталя Петрівна недавно розмовляла з донькою про те, що відкладати народження дитини на останній момент не зовсім гарна ідея. Для першого малюка тридцять шість-тридцять сім років – це багато.
– Кажу, можливо, не чекати, ризикнути, викрутимось як-небудь? Десь ми з батьком допоможемо, може, з дитиною посидимо, може, ще й як. І не така вже маленька у твого Олега зарплата! Цілком можна на неї і сім’ю прогодувати, і кредит платити, якщо не шикувати. А Ірина мені каже, мамо, ми зараз на дві зарплати не шикуємо, на одну і зовсім не витягнемо, не впораємося. Олег ж мамі своєї допомагає ще. Вона пенсіонерка, живе одна, без допомоги його зовсім не впорається.
Наталя Петрівна з чоловіком теж пенсіонери, але вони удвох, і їм, звичайно, простіше. До того ж чоловік, батько Ірини, трохи підробляє ще, так що у самотньої свахи, безумовно, фінансова ситуація гірша. Але в той же час у Наталі Петрівни, людини товариського і доброзичливої, багато самотніх подруг-ровесниць, які давно вже не працюють і живуть на пенсію. І далеко не всім допомагають діти, на постійній основі – так і зовсім нікому.
Проте подруги пенсіонерки живуть, купують собі смачненьке щось інколи – не по пів кілограма, звичайно, а по сто-двісті грам – та ще примудряються дітям-онукам щось в руки дати.
– Я порахувала, у мене дохід на мене одну навіть вище, ніж у дочки з двома дітьми! – тільки недавно ділилася з Наталею Петрівною подруга. – Пенсія – раз, субсидія на комуналку – два, безкоштовний проїзд – три.
Тому Наталя Петрівна переконана, що самотні пенсіонерки з столичною пропискою – такі, як сваха – живуть цілком непогано, деякі ще й кімнату умудряються здавати в оренду, а в столиці ціни на нерухомість теж добру. І якщо допомога дітей їм і потрібна, то далеко не на постійній основі, а у деяких випадках, коли сил та грошей у самих не вистачає.
Втім, і без такої разової допомоги обходиться більшість.
– У минулі вихідні дочка з зятем приїжджали до мене на млинці! – розповідає Наталя Петрівна. – Ну, і я потихеньку завела зі Олегом розмову про його допомогу матері. Ні, допомагати, звичайно, треба, я не сперечаюся, але і про себе теж забувати не можна! У них у самих невирішених проблем купа. І кредит потрібно виплачувати, і дитину народжувати. А ще хочеться і ремонт зробити, і машину купити. Я ж все розумію, вони молоді, коли і жити, як не зараз. Загалом, Олег став говорити щось нерозумне зовсім, ось чесне слово. «Наталю Петрівно, – каже, – у мами моєї пенсія півтори тисячі гривень, з них велику частину вона платить за комуналку, плюс ще телефон. Ну як не допомагати?». – Я йому – звідки ти взяв цю інформацію про півтори тисячі гривень? Так мама сама сказала, каже.
Наталя Петрівна спробувала донести зятю інформацію про те, що сваха таку пенсію отримувати ніяк не може. І за комунальні послуги у матері напевно оформлена субсидія, яка повністю покриває витрати на квартплату. Наталя Петрівна з чоловіком самі пенсіонери, так що у всій цій кухні розбираються цілком непогано.
Але Олег тещу і слухати не став. Він упевнений, що його мати отримує якісь смішні гроші, на які не можна прожити навіть одній людині, і без допомоги сина старенька просто не зможе. Не буде ж вона говорити неправду рідному синові, мовляв. Зараз дуже багато говорять і пишуть про те, що пенсії у нас маленькі, пенсіонери живуть за копійки, і це, безумовно, так. Але є пільги, ще й субсидія. Олег – людина далека від теми пенсій і пільг, знає тільки те, що говорить йому мама, з іншими пенсіонерами не спілкується.
І в субсидію на комуналку Олег не вірить. Точніше, в той факт, що вона повністю покриває витрати:
– Наталю Петрівно, це у вас якась інша субсидія! – доводить зять. – Мамі трохи компенсують лише міський телефон, і все.
Як живуть інші пенсіонери, Олег не знає і знати не хоче, просто вважає себе зобов’язаним допомогти матері. Яка, очевидно, спритно прибідняється і маніпулює, випрошуючи таку допомогу у свого сина.
Наталя Петрівна зовсім не розуміє свою сваху. Як бути в такій ситуації? Як вивести сваху на чисту воду? Та й чи допоможе це? Як розмовляти з такою мамою, хіба вона має совість?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
